Лозовський Іван Романович
ЛОЗО́ВСЬКИЙ Іван Романович (22. 10. 1939, с. Красносілка Крижопіл. р-ну Вінн. обл. — 02. 02. 2018, Вінниця) — тренер (важка атлетика), спортивний діяч, журналіст, письменник. Майстер спорту (1963), почес. м. сп. (1968) СРСР. Суддя нац. (1965), всесоюз. (1981) і міжнар. (2003) категорій. Член НСЖУ (2002). Закін. Львів. політех. інститут (1967), Вінн. пед. інститут (1975). Чемпіон ЗС СРСР (1965). Виступав за ЗС СРСР. Перебував на військ. службі (1960–87). Нач. СКА (1984–87); тренер-викл. з важкої атлетики й атлет. гімнастики СКА та спорт. комплексу Гол. командування ВПС України (1988–2006); тренер-викл. з важкої атлетики ДЮСШ обл. організації спортивного товариства «Колос» (від 2006; усі — Вінниця). Президент Вінн. обл. Асоц. спорт. журналістів (від 2003). Підготував майстер спорту міжнародного класу С. Дідика, К. Соцкова, м. сп. М. Ліщенко, Б. Мойсеєва, А. Паламаря. Автор кн. «Спортивна слава воїнів 43-ї Ракетної армії» (1998), «Волейбол Вінниччини» (2000), «Олімпійці та зірки спорту Вінниччини: Історія, факти, люди» (2001, у 2-х т.), «Спортивні таланти Поділля» (2002), «Зорепад над Бугом» (2003, співавт.), «Спортсмени в горнилі війни» (2004), «Тернистий шлях до Олімпу» (2005), «Інституту фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету — 50» (2006, співавт.), «Спортивній акробатиці України — 60!» (2009, співавт.; усі — Вінниця), «Важка атлетика України. 1895–2011» (2011, співавт.), «Важка атлетика на теренах України» (2015, співавт.; обидві — Київ), а також низки статей в ЕСУ.
Завантажити статтю
Людина 
