ЛОЗО́ВСЬКИЙ Іван Романович (22. 10. 1939, с. Красносілка Крижопіл. р-ну Вінн. обл. — 02. 02. 2018, Він­ниця) — тренер (важка атлетика), спортивний діяч, журналіст, письмен­ник. Майстер спорту (1963), почес. м. сп. (1968) СРСР. Суддя нац. (1965), всесоюз. (1981) і між­нар. (2003) категорій. Член НСЖУ (2002). Закін. Львів. політех. ін­ститут (1967), Вінн. пед. ін­ститут (1975). Чемпіон ЗС СРСР (1965). Ви­ступав за ЗС СРСР. Пере­бував на військ. службі (1960–87). Нач. СКА (1984–87); тренер-викл. з важкої атлетики й атлет. гімнастики СКА та спорт. комплексу Гол. командува­н­ня ВПС України (1988–2006); тренер-викл. з важкої атлетики ДЮСШ обл. організації спортивного товариства «Колос» (від 2006; усі — Він­ниця). Президент Вінн. обл. Асоц. спорт. журналістів (від 2003). Під­готував майстер спорту між­народного класу С. Дідика, К. Соцкова, м. сп. М. Ліщенко, Б. Мойсеєва, А. Паламаря. Автор кн. «Спортивна слава воїнів 43-ї Ракетної армії» (1998), «Волейбол Він­нич­чини» (2000), «Олімпійці та зірки спорту Він­нич­чини: Історія, факти, люди» (2001, у 2-х т.), «Спортивні таланти Поді­л­ля» (2002), «Зорепад над Бугом» (2003, спів­­авт.), «Спортс­мени в горнилі війни» (2004), «Тернистий шлях до Олімпу» (2005), «Ін­ституту фізичного вихова­н­ня і спорту Він­ницького державного педагогічного університету — 50» (2006, спів­­авт.), «Спортивній акробатиці України — 60!» (2009, спів­­авт.; усі — Він­ниця), «Важка атлетика України. 1895–2011» (2011, спів­­авт.), «Важка атлетика на теренах України» (2015, спів­­авт.; обидві — Київ), а також низки статей в ЕСУ.