Лоїк Семен Андрійович

ЛО́ЇК Семен Андрійович (22. 02. 1922, с. Сухинівка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 04. 12. 2008, Москва) — скульптор. Член СХ РФ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Полтав. фельдшер.-акушер. школі (1938–41), Моск. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1949–51), Моск. вищому худож.-пром. училищі (1952–55; викл. Г. Мотовилов, Ю. Поммер, Г. Шульц), викладав у ньому (кін. 1960-х — 70-і рр.). Ліплення та різьблення на дереві навч. у П. Баландіна. Учасник виставок від 1954. Персон. — у Полтаві (1958), Москві (2012 — посмертна). Автор скульптур. композицій про 2-у світову війну, зокрема партизан. рух у Білорусі (1943–45), портретів учених та письменників, анімаліст. композицій. Значне місце у творчості відведено укр. тематиці. Деякі роботи зберігаються у Полтав. ХМ, Кобеляц. музеї літ-ри і мистецтва, Львів. галереї мистецтв, Б-ці укр. літ-ри в Москві, музеях РФ.

Тв.: барельєфи — «Форсування Дніпра», «Геній українського народу (Т. Шевченко)» (1969; макет пам’ятника для м. Кобеляки, кін. 20 ст.); скульптурні композиції — «Партизанське око», «Солдат і син», «Предок-запорожець», «Візьми мене, лелеченько, собі на крилята...», «Левиця з левеням» (усі — 1985).

Літ.: Московские художники: С. А. Лоик: [Буклет]. [Москва, 1988].

В. М. Ханко, В. Г. Крикуненко

Основні твори

барельєфи – «Форсування Дніпра», «Геній українського народу (Т. Шевченко)» (1969; макет пам’ятника для м. Кобеляки, кін. 20 ст.); скульптурні композиції – «Партизанське око», «Солдат і син», «Предок-запорожець», «Візьми мене, лелеченько, собі на крилята...», «Левиця з левеням» (усі – 1985).