ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Лойтер Ефраїм Борисович

ЛО́ЙТЕР Ефраїм Борисович (справж. – Борухович; 03. 12. 1889, м. Бер­дичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 10. 12. 1963, Москва) – режисер, педагог, театральний діяч. Брат Н. Лойтера. Заслужений артист Узб. РСР (1943). У 1906 розпочав літ. діяльність у г. «Северо-западный голос» (м. Вільно, нині Вільнюс). Від 1910 виступав як театр. критик. 1912 опублікував мовою їдиш серію нарисів і легенд про участь євреїв у франц.-рос. вій­ні 1812. Під час 1-ї світової вій­ни – уповноважений Євр. комітету допомоги жертвам вій­ни у Центр. Росії. Після Лютн. революції 1917 із Ю. Балтрушайтісом видав альманах євр. літ-ри у перекл. рос. мовою, з А. Соболем редагував літ. зб. «Еврейский мир» (Мос­ква, 1918). У 1919–24 – один із кер., реж. студії «Культур-ліга» (Київ–Москва), на основі якої 1925 заснував і очолив Держ. євр. театр УСРР (Харків), був його худож. кер., гол. реж. 1929 спільно з С. Міхоелсом брав участь у створенні театр. школи при Моск. євр. театрі, викладав у ній до 1935; водночас 1933–35 – у Держ. інституті театр. мистецтва (Москва). 1935–41, 1945–49 – худож. кер. Одес. євр. театру. 1941–45 – у Моск. євр. театрі, здійснив постановку роману «Хамза» К. Яшина (1943, Ташкент). Після ліквідації євр. театру працював у рос. та укр. театрах. 1956 разом із В. Ардовим переклав рос. і поставив у Моск. гастрол. театрі комедії п’єсу «Великий виграш» Шолом-Алейхема. На поч. 1960-х рр. друкував статті у ж. «דנאַלמײה שיטעוואָס» («Радянська батьківщина»).

Вистави: «Палії» А. Луначарського, «1881 рік» М. Шаповаленка (обидві – 1924), «Овече джерело» Лопе де Веґи (1935), «Мати» за М. Горьким (1938), «Мандрівні зорі» за Шолом-Алейхемом (1940), «Фрейлехс (Радість)» З. Шнеєра.

Пр.: Мастерство советского актера. Лекция 1–2. 1933; Слово на сцене и эстраде. 1954; Слово на сцене: Сб. 1958 (усі – Москва).

Літ.: Збірник, присвячений ХХХ річному ювілею… Е. Б. Лойтера. О., 1941.

Ю. О. Щербак

Основні вистави

«Палії» А. Луначарського, «1881 рік» М. Шаповаленка (обидві – 1924), «Овече джерело» Лопе де Веґи (1935), «Мати» за М. Горьким (1938), «Мандрівні зорі» за Шолом-Алейхемом (1940), «Фрейлехс (Радість)» З. Шнеєра.

Основні праці

Мастерство советского актера. Лекция 1–2. 1933; Слово на сцене и эстраде. 1954; Слово на сцене: Сб. 1958 (усі – Москва).

Рекомендована література

  1. Збірник, присвячений ХХХ річному ювілею… Е. Б. Лойтера. О., 1941.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лойтер Ефраїм Борисович / Ю. О. Щербак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56305

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

56305

Кількість переглядів цього року:

10

Схожі статті

Лисняк
Людина  | Том 17 | 2016
Педан
Людина  | 2024
В. М. Войтенко
Паздрій
Людина  | 2024
Р. Я. Лаврентій

Нагору