Лойтер Наум Борисович
ЛО́ЙТЕР Наум Борисович (справж. — Нохум Борухович; 28. 12. 1890 (09. 01. 1891), м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. — 29. 08. 1966, Риґа) — режисер, сценарист. Брат Е. Лойтера. Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1945), РРФСР. Навч. у театр. студії у К. Марджанішвілі (Київ, 1919). Закін. Держ. вищі режисер. майстерні (Москва, 1922), водночас працював реж.-лаборантом у трупі В. Мейєрхольда. 1925–29 — гол. реж. Першого робітн. театру Пролеткульту; 1930–31 — реж. кінофабрики «Міжробдопомфільм» (обидва — Москва). У 1930-і рр. — гол. реж. євр. театрів у Харкові, Одесі, Києві; 1940–57 — худож. кер. і реж. Білорус. драм. театру ім. Я. Коласа (м. Вітебськ), де поставив п’єсу «Нестерка» В. Вольського (1941; Сталін. премія, 1946). Утілюючи на сцені білорус. фольклор, вживав традиції нар. уявлень, їх комед. барвистість. Поставив вистави «Фронт» О. Корнійчука (1942), «Так і буде» К. Симонова (1945). Співавтор сценаріїв стрічок «Машиніст Ухтомський» (1929, реж. О. Дмитрієв), «Запам’ятайте їх обличчя» (1930, реж. І. Мутанов).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1942), «Випробування вогнем» К. Крапиви (1943), «Ревізор» М. Гоголя (1945), «На білому світі» П. Ніліна (1947), «Серце не пробачає» А. Софронова (1954), «Фортеця над Бугом» С. Смирнова (1956), «Принижені та зневажені» за Ф. Достоєвським (1957).
Рекомендована література
- Няфёд У. Беларускі тэатр. 1959;
- Його ж. Тэатр у вогненныя гады. 1959;
- Його ж. Сучасны беларускі тэатр. 1961 (усі — Мінськ).
Завантажити статтю
Людина 
