Локальність

ЛОКА́ЛЬНІСТЬ Л. є похід. поня­т­тям від терміна «локальний» (лат. localis, від locus — місце) — властивий лише для певного місця, що поширюється на вузьку область та не виходить за певні межі. У сучас. концепціях Л. перед­бачає чітку ви­значеність процесів і явищ у часі та просторі, його обмеженість і об­умовленість кон­текс­том взаємодії, реаліями конкрет. місця. Долаючи цю об­умовленість, виходячи за рам­ки обмеженого локал. простору, процеси набувають глобал. характеру. Дихотомія глобальне–локальне задає логічну струк­туру аналізу і пояснен­ню сучас. соц. змін у межах концепцій глобалізації. До періоду формува­н­ня глобал. су­спільства життя сіл, міст і навіть країн мало пере­важно закритий характер, вплив на них ін. культур залишався мін., епізодичним. Повсякден­ні соц. практики людей, їхній культур. досвід були повʼязані з місцем їхнього прожива­н­ня. У закритих культурах і спільнотах ідея Л. не мала великого значе­н­ня, оскільки Л. як осн. характеристика повсякден. культури не вимагала додатк. осмисле­н­ня. Нині соц. активність людей, груп, спільнот не обмежена конкрет. геогр. простором. Фінанс. потоки, масова труд. міграція, туризм, інформація ЗМІ та Інтернету, мобіл. звʼязок роз­ривають кордони Л. у сучас. світі. Електрон­ні засоби комунікації мит­тєво пере­дають інформацію, і це стягує події та Л. разом і робить їх тотально взаємозалежними, що до­зволяє від­чувати світ як єдине ціле. Ріше­н­ня, ухвалене на глобал. рівні за участі різних дер­жав, зрештою реалізується на конкрет. тер. і впливає на функціонува­н­ня конкрет. локал. струк­тур та процесів на рівні держави й регіону. Між­нар. уряд. організації надають легальності механізму втруча­н­ня в життя і роз­виток цих локал. структур, що робить їх від­критими. Існують різні по­гляди на феномен взаємодії гло­бального з локальним, зокрема гіпер­глобалісти роз­глядають су­час. світ як єдиний глобал. ринок, глобал. цивілізацію та глобал. громадян. су­спільство. На їхню думку, глобал. су­спільство знищує локал. кордони, тому нац. держава як локал. феномен по­­ступово зникне. «Глобальне» є домінуючим у сучас. світі та під­порядковує своїй логіці «локальне». Локал. економіки і куль­тури «роз­чиняються» у глобал. цивілізації та глобал. ринку. Ін. по­глядів дотримуються фахівці, які вважають, що значе­н­ня нац. кордонів у сучас. світі не тільки залишається дуже важливим, але й продовжує посилюватися, а сучас. світ — не світ від­критих Л., а світ, де посилюються тенденції націоналізму і регіоналізму. Остан­нім часом набула популярності ком­промісна концепція «глокалізації», яка виводить локал. особливості за нац. межі без­посередньо в глобал. світ, де, у свою чергу, вони додають нових рис процесам регіоналізації та локалізації. Під впливом глобалізації від­бувається транс­формація сусп. від­носин, ускладне­н­ня і посиле­н­ня різнорівневої конкурент. боротьби у світ. мас­штабах між різноманіт. локал. утворе­н­нями, які колективно об­стоюють свої позиції на світ. арені. Рівень глокалізації є мірою зростаючого зближе­н­ня двох полюсів — глобального і локального.

Літ.: R. Robertson. Globalization or glocalization? // Globalization. Critical concept in sociology. Vol. 3. London, 2003; Многоликая глобализация / Пер. с англ. Москва, 2004; Global Forces and Local Life-Worlds. London, 2004.

Н. Б. Отрешко

Завантажити статтю