Ломикін Костянтин Матвійович
Визначення і загальна характеристика
ЛОМИ́КІН Костянтин Матвійович (19. 08. 1924, м. Глухів, нині Сум. обл. — 09. 07. 1993, Одеса) — живописець. Чоловік З. Ломикіної. Народний художник УРСР (1984). Член СХУ (1953). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. художнє училище (1951; викл. Л. Мучник, М. Павлюк, М. Шелюто). На творчій роботі. Голова Одес. організації СХУ (1972–76). Брав участь у всеукр., всесоюз. мист. виставках від 1951. Персон. — в Одесі (1953, 1974, 1985), Харкові (1954), Києві (1956–57), Токіо (1981), Амстердамі (2001). Створював вишукані портрети сучасників, темат. полотна, пейзажі, натюрморти в імпресіоніст. стилі. Л. — майстер пленер. етюдів. Його живописна манера експресивна, вільна, емоційна, тонко передає настрій та гру соняч. світла. Осн. техніки — олія, пастель. Деякі полотна зберігаються в Одес. ХМ, Київ. музеї сучас. мистецтва, НХМ (Київ), ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Діти у весняному парку» (1950), «Юні шефи» (1952), «Останній сніг» (1953), «Клятва Б. Хмельницького біля тіла вбитого козака» (1954), «Прийшла весна» (1957), «Двір Одеського музею» (1958), «Рідна мати моя» (1962), «Шаланда» (1966), «Родина» (1968), «Зимові присмерки» (1969), «Розминка», «Після вистави» (обидва — 1972), «Батько» (1975), «Балерини у блакитному», «Букет жовтих троянд» (обидва — 1978), «Узимку. Снігурі», «Репетиція» (обидва — 1979), «Балерина у жовтому», «Білі півонії» (усі — 1980), «Фіолетові квіти» (1981), «Перед виступом», «Балерини», «Півонії», «Бузок» (усі — 1982), «Ветерани ідуть» (1985); серія «Жіночі портрети» (1980–90-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
