Ломоурі Ніко
ЛОМОУ́РІ Ніко (ნიკო ლომოური; 07(19). 02. 1852, с. Арбо, нині Ґорій. р-ну, Грузія — 17(30). 04. 1915, м. Ґорі, Грузія) — грузинський письменник, перекладач. Народився у сім’ї священика Йосифа. Закін. Київ. духовну академію (1879), в Києві ж розпочав літ. діяльність оповіданням «ალი» («Русалка», 1878), а ще до цієї публікації, 1875 надрукував у тбіліс. г. «დროება» («Часи») серію статей «ხმა მონასტრიდამ» («Голос із монастиря») про життя та побут мешканців Києва. Перебуваючи у Києві, вивчав історію та культуру українського народу. Після закінчення академії повернувся до Грузії. Тридцять років учителював у Тбілісі, потім у Ґорі. В оповіданнях змальовував нужденне життя селян, закликав до просвіти та пробудження нац. свідомості («ყოველ მხრიდან», «Звідусіль»; «საწყალთა ბედი», «Доля нещасних»). Писав оповідання для дітей («პატარა მეგობრები», «Маленькі друзі»; «ქაჯანა», «Каджана»). Перекладав з англ. (Дж.-Г. Байрон) та рос. (М. Добролюбов) літ-р. Л. — перший перекладач творів Т. Шевченка груз. мовою: 1881 у 5-му числі ж. «ივერია» («Іверія») опублікував свій перекл. поеми Кобзаря «Наймичка», який здійснив ще у Києві 1875.
Рекомендована література
- Баканідзе О. А. Ніко Ломоурі у Києві // Баканідзе О. А. Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини. 1985;
- Мушкудіані О. Н. З історії українсько-грузинських літературно-культурних взаємин XIX — початку XX ст. 1986 (обидва — Київ).
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
