Лончина Богдан-Іван

ЛОНЧИ́НА Бог­дан-Іван (02. 01. 1917, Львів — 27. 09. 1985, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — мово­знавець, гро­мадський діяч, пере­кладач. Син Василя, батько Василя та Гліба Лончин. Навч. у Вищому муз. ін­ституті у Львові (викл. Д. Старосоль­ська, В. Барвінський) та Львів. університеті (1935–39). Як голова товариства «Обнова» брав участь у між­нар. кон­гресах катол. студентів «Пакс Романа» (1937 — Франція; 1938 — Югославія; 1939 — США). Від 1940 — у Відні, де 1942 в Університеті здо­був ступ. д-ра роман. і англ. філології. Брав участь у діяльності товариства «Січ». 1942–44 працював у Львові референтом сту­дент. справ Укр. центр. комітету (організовував допомогу студентам, був головою Обʼ­єдн. праці укр. студентів) та секр. його Президії. Від 1944 — в Укр. центр. комітеті у Кракові. 1945 пе­ре­їхав до Мюнхена, працював у канцелярії Апостол. візитатури для українців-католиків у Європі, викладав франц. мову й літературу в УВУ, іспан. — в Укр. вищій екон. школі, франц. й англ. — в Укр. греко-катол. духов. семінарії в м. Гіршберґ (Німеч­чина). Брав участь у від­новлен­ні в Німеч­чині товариства «Обнова», ініціював утворе­н­ня однойм. укр. академ. катол. обʼ­єд­на­н­ня. Від 1948 — у США, працював у канцелярії Катол. допомог. комітету втікачам у Стен­форді. 1949–59 — викладач, проф. коледжу в Стюбенвілі. Від 1959 — доцент, проф. роман. мов Катол. університету, від 1960 очолював школу україно­знавства та від­діл Укр. муз. ін­ституту в Детройті. Голова місц. від­ділу НТШ, Кра­йової управи Укр. патріархал. товариства в США, Укр. патріархал. світ. обʼ­єдн. (1982–85). Спів­працював з Йосифом Сліпим. Ред. г. «Детройт­ські новини» (1968–85), від­новленого в діаспорі ж. «Дзвони» (Рим, Детройт; від 1976). Заст. голови Культурно-громад. клубу. Був також проф. модер. філології філос.-гуманіст. ф-ту, деканом цього факультету (1973–74) Укр. катол. університету в Римі, разом з В. Левом організував літні курси при Університеті, де викладав італ. мову й літературу (1972–85), у про­грамі яких 1973 читав лекції на тему «“Божествен­на комедія” Данте: Пекло», пере­клав українською мовою цю частину твору (ви­дано у Львові 2007). Серед ін. пере­кладів — «Хосе» А.-П. Вальдеса (опубл. у «Свободі», 1959), «Пісня про мого Сіда» (1972), «Піс­ня про Роланда» (1977; оби­два — Рим) та ін. Автор під­ручників з іспан. мови (Мюнхен, 1948) і «Українська культура» (Нью-Йорк, 1971).

Завантажити статтю