ЛОПА́Т­ТО Олександр Едуардович (19. 08. 1921, Він­ниця — 27. 09. 2005, Одеса) — фахівець у галузі технологій будівельних кон­струкцій. Син Е. Лопат­то. Кандидат технічних наук (1953), професор (1969). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Одес. ін­ститут інж. цивіл. і комунал. будівництва (1945), де від­тоді й працював (нині академія будівництва і архітектури): 1953–58 — декан буд. ф-ту, 1958–60 — засн. і кер. н.-д. від­ділу, 1963–74 — засн. і завідувач кафедри виробництва буд. кон­струкцій, 1974–89 — зав., від 1989 — професор кафедри залізобетон. і камʼяних кон­струкцій. Н.-д. діяльність присвяч. роз­роблен­ню та дослідж. нових кон­струкцій і технологій залізобетону; історії буд. науки і техніки. Спів­автор екс­перим.-теор. об­ґрунтува­н­ня за­стосува­н­ня штуч. пористих заповнювачів для бетонів у сполучен­ні з ефектив. арматурою. Роз­робив і дослідив особливо важкі бетони на металовід­ходах для виготовле­н­ня контрвантажів.