Лопушанський Володимир Миколайович
ЛОПУША́НСЬКИЙ Володимир Миколайович (справж. — Гомич-Лопушанський; 16. 11. 1903, м. Ходорів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. — 27. 03. 1987, Львів) — письменник. Закін. Львівський університет (1929), водночас до 1930 навч. у школі підхорунжих, редагував та видавав г. «Літературні вісти» (від 1927), згодом — ред. г. «Неділя». Співпрацював з видавництвом «Червона Калина» (Львів), в якому опублікував низку книг воєн. тематики. 1934–41 жив у м. Холм (нині Польща), де заснував і очолив укр. книгарню. Автор повістей «У споконвічному вирі» (1927; інсценізов. 1936 під назвою «Встоятись не було сили»), «Гомін душі», «Перемога» (обидві — 1929), «Обжаловую» (1939), драми «Ой біда, біда чайці небозі» (1936; усі — Львів), де розповів про участь галичан у 1-й світ. війні, відтворив історію Легіону УСС. П’єси «Садок вишневий коло хати. Чорна колиска» (1936) і «Чорна колиска. У кріпацькій тьмі» (1937) присвятив життю і творчості Т. Шевченка. 1944 повернувся до Львова. 1952 заарешт., за звинуваченням у антирад. діяльності засудж. до 10-ти р. ув’язнення. Реабіліт. 1956. На будинку, де він жив, встановлено мемор. дошку.
Завантажити статтю
Людина 
