Колибаба Леонід Якович
КОЛИБА́БА Леонід Якович (21. 07. 1946, Рівне) — скульптор, графік. Член Спілки художників РФ (1984). Вивчав скульптуру у Б. РичковаО. Пироженка. Навчався у Косівському декоративно-прикладному училищі (Івано-Франківська обл., 1964–66), закінчив Ленінградське (нині Санкт-Петербург) художнє (1971) та вище художньо-промислове (1976) училища. На творчій роботі. Від 2005 — викладач кафедри скульптури Санкт-Петербурзької художньо-промислової академії. Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок від 1974. Персональні — у Санкт-Петербурзі (2003). Основні галузі — монументальна скульптура і станкова графіка. Використовує бронзу, граніт, камінь, метал, кераміку, дерево. У творчості поєднує риси імпресіонізму з експресіонізмом. Створює міфологічні, фольклорні образи, образи-алегорії, сповнені енергією землі та космосу. Окремі роботи зберігаються у Державному російському музеї (С.анкт-Петербург), Державній Третьяковській галереї (Москва), Державній галереї мистецтв у Новосибірську (РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Чорний блок» (1988), «Біле й золото» (1991), «Симетрія та модель» (1995), «Автопортрет» (2008); цикл пейзажів «Місто уві сні» (2000-і рр.); скульптура — серія рельєф. портретів королів Данії (1991); пам’ятник ліквідаторам Чорноб. катастрофи (С.-Петербург, 2001, співавт.); «Жінка з глеком» (2003), «Дон Кіхот» (2005), «Стара Ладога», «Каїн», «Степова дума» (усі — 2006–08), «Міцний вузол» (2009).
