Лотоцький Василь Іванович

ЛОТО́ЦЬКИЙ Василь Іванович (07. 04. 1900, с. Нижня Липиця, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 10. 07. 1960, похов. у с-щі Барашево, Мордовія, РФ) — лікар. Батько Н. Лотоцької. Під час навч. у Рогатин. укр. гімназії 1916 вступив до 1-ї сот­ні УСС, потрапив у рос. полон. Після звільнення закін. Стані­слав. укр. гімназію (нині Івано-Фран­ківськ, 1922). Мед. освіту здобув у Віден. університеті (закін. 1929). У 1929–31 працював у Варшаві для нострифікації диплома. Від 1932 — лікар організації соц. забезпечення у Більшівцях (нині смт Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.). 1944 з метою уникнути переслідувань окупац. владою за членство в ОУН переїхав до Рогатина, згодом — до Нижньої Липиці. За деякими даними, надавав мед. допомогу пораненим воякам УПА. Від 1945 — у м. Винники (нині Львів. обл.), де під ім’ям та прізвищем Володимир Бак працював у поліклініці. Заарешт. у листопаді 1950, 6 березня 1951 засудж. до 25-ти р. таборів. Покарання відбував у концтаборах ГУЛАГу в м. Тайшет Іркут. обл. (РФ). 1960 через тяжку хворобу перевед. до Мордовії. Символічну могилу Л. створ. у Рогатині.

Рекомендована література

1. Ганіткевич Я., Пундій П. Українські лікарі: Біобібліогр. довід. Кн. 3. Учас­ники національно-визвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України. Л., 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю