Колодій Василь Семенович
КОЛОДІ́Й Василь Семенович (03. 11. 1922, с. Куманівці, нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. — 07. 02. 1992, Львів) — поет, перекладач. Член СПУ (1962). Закін. Львівський університет (1951). Від поч. 2-ї світової війни мобілізов. на фронт, потрапив у полон, перебував у таборі військовополонених у м. Хелм (Польща), звідки втік. Учасник партизан. руху. Після війни працював кор. г. «Колгоспник України», викл. Чортків. пед. училища (Терноп. обл., 1951–55), ред. відділу поезії ж. «Жовтень» (1955–69), ст. ред. видавництва «Каменяр» (від 1969; обидва — Львів). Дебютував 1940 у рай. г. «Більшовицька трибуна» (м. Хмільник). Ліриці К. притаманні сюжетність, пісенна образність, мотиви спогадів, конкретність деталей; осн. теми — 2-а світова війна, романтика юності, краса рідного краю, материнство. Перекладав твори з рос. (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, О. Блока, А. Ахматової, В. Маяковського, С. Єсеніна, Є. Євтушенка), білорус. (Янки Купали, М. Богдановича, Максима Танка, А. Кулешова, П. Бровки), болгар. (І. Вазова, Н. Вапцарова, І. Давидкова), польс. (А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ц. Норвіда, Л. Стаффа) та ін. мов; частина цих перекл. увійшла до зб. «Братерство» (Л., 1985). Окремі поезії К. перекладено рос., білорус., туркм., киргиз., болгар. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вітрам наперекір. 1957; Снага. 1960; На орбіту щастя. 1963; Отчий поріг. 1964; Рапсодії ранків. 1966; Криниця. 1970; У стременах тривог. 1972; Добром нагріте серце. 1975; Сонце над грозами: Поеми. 1977; Сонети. 1980; Пісня житнього колоса. 1980; Поезії. 1982; Сліди на росах. 1984; Поклик весни. 1988; Доля. 1991 (усі — Львів).
Рекомендована література
- Мороз О. Сонетарій Василя Колодія // Жовтень. 1982. № 2;
- Ткачук М. Василь Колодій. Поезії // Дніпро. 1982. № 11;
- Гнатюк М. Поет з Куманівців // Панорама. 1991, 23 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
