Колодій Ярослава Олександрівна
КОЛОДІ́Й Ярослава Олександрівна (19. 11. 1911, с. Мельниця, нині смт Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. — 03. 03. 1978, Львів) — музикознавець, бібліограф, педагог. Закін. гуманітар. факультет Львів. університету (1935; кл. музикології А. Хибінського), навч. на фіз.-мат. відділ. інституту «Педагогіум» (Варшава, 1938–39). Від 1945 — викладач, 1952–75 — зав. б-ки Консерваторії. Водночас 1945–52 — науковий співробітник відділ. Інституту фольклору АН УРСР (обидва — Львів). Уклала (разом із А. Струтинською) «Матеріали по нотографії та бібліографії Є. Козака, А. Кос-Анатольського, М. Колесси» (Л., 1974). Розробила класифікацію музикознав. літ-ри для муз. б-к (кін. 1950-х рр.), за якою бібліотека Львів. муз. академії й нині розміщує й систематизує фонди. 1958 підготувала до публікації кн. «Остап Нижанківський», яку було заборонено видавати через «політ. помилки» (вийшла 1994 у Львові). За збереження у фонді заборонених тодіш. владою творів укр. композиторів (зокрема гімну М. Вербицького «Ще не вмерла Україна») її було звинувачено в «бурж. націоналізмі», а 1975 звільнено з посади. Авторка праць «Композитор А. Кос-Анатольський» (1972), «Композитор Євген Козак» (1974; обидві — Львів).