Кудаш Сайфі
КУДА́Ш Сайфі (Ҡудаш Сәйфи; 21. 09(03. 10). 1894, с. Кляшево Уфим. губ., нині Башкортостан, РФ — 29. 06. 1993, м. Уфа, Башкортостан, похов. у рідному селі) — башкирський письменник, перекладач. Член СП СРСР (1934). Нар. поет Башкир. АРСР (1964). Державні нагороди СРСР. Навч. у медресе (1915–18). Учителював, працював у ред. газет. Очолював СП Башкортостану (1943–48). Писав башкир., татар. і рос. мовами. Осн. теми творів К. — соціаліст. перетворення в Башкортостані, героїка 2-ї світової війни. Автор романів у віршах «Ҡушҡайын» («Кушкаїн», 1936), зб. поезій «Саҡырау» («Заклик», 1942), «Бөтә йөрәктән» («Від усього серця», 1943), «Һөйөү hүҙҙәре» («Слова зізнання», 1981), «Книга судьбы» (1983), істор.-біогр. повісті «Яҙҙы ҡаршылағанда» («Назустріч весні», 1954; про М. Гафурі та Г. Тукая), низки творів для дітей. Укр. темам присвятив поеми «Зустріч» (1939), «Помста» (1941), «Думи опівночі» (1942), вірші «Живи, Україно» (1943), «Лист у Київ» (1947), «Братерство» (1954), «М. Т. Рильському» (1958) та ін. Досліджував укр. літературу, зокрема творчість Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичини. Переклав окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Панча, П. Тичини та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Һайланма әçәрҙәр: 3 томда. Өфө, 1965–67; укр. перекл. — Слово матері. Уфа, 1942; Країна рідна. К., 1974.
Рекомендована література
- Ғ. Хөсәйенов. Сәйфи Ҡудаш ижады. Өфө, 1959;
- Рамазанов Г. З. Сайфи Кудаш: Лит. портрет. Москва, 1989;
- Живая память: Раздумья и воспоминания о Сайфи Кудаше. Уфа, 2005.
Завантажити статтю
Людина 
