КОЛО́ЇДНОЇ ХІ́МІЇ ТА ХІ́МІЇ ВОДИ́ Ін­ститут імені А. Думанського НАН України — науково-дослідна установа, діяльність якої повʼязана із комплексним виріше­н­ням усіх аспектів хімії, фізики, біо­логії і технології води, колоїдної та ана­літичної хімії. Засновано 1968 у Києві на базі 2-х секторів (хімії та технології води і фізичної хімії дис­персійних систем) Ін­ституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР; від 1980 — імені А. Думанського. У структурі — 6 наукових від­ділів: хімії, фізики та біо­логії води; адсорбції на мінеральних сорбентах; аналітичної та ра­діохімії; сорбції і біо­логії очистки води; електрохімії дис­персьйних сис­тем; фізико-хімічної механіки дис­персійних систем. В Ін­ституті діють 3 наукові школи, започатковані А. Думан­ським (колоїдна хімія), Л. Кульсь­ким (хімія та технологія води) та А. Пилипенком (аналітична хімія) і роз­винуті В. Гончаруком. Основні напрями науково-екс­периментальних досліджень: хімія, фізика та біо­логія води; новітні технології водоочи­ще­н­ня та водопідготовки; фун­даментні основи колоїдної хімії та нанохімії, поверх­неві та електрокінетні явища, колоїдна хімія біо­логічних сис­тем, фізико-хімічна механіка; аналітична хімія водних систем; роз­роб­лен­ня сучасних методів оцінки якості води. Фахівці Ін­ституту проводять теоретичне та екс­периментальне дослідже­н­ня структури і властивостей води на між­фазових поверх­нях, природи взаємодії різних інгредієнтів у водних системах; ви­вчають наукові основи хімії, фізики та біо­логії води, нові уявле­н­ня про будову води різного ізотопного складу, роз­­виток фізико-хімічних основ створе­н­ня нових ефективних методів очище­н­ня природних та стічних вод від органічних і неорганічних за­бруднень із за­стосува­н­ням коагуляційних, окис­лювальних, фотокаталітичних, сорбційних, біо­логічних, мем­бран­них та електрохімічних процесів, фізико-хімії та технології раціональних схем очище­н­ня стічних вод і під­готовки питної води, роз­­виток фундаментальних основ колоїдної хі­мії; роз­робляють теоретичні основи аналітичної хімії та удосконале­н­ня методів ви­значе­н­ня пріоритетних органічних та неорганічних за­бруднювачів у водах; роз­робляють і впро­­ваджують сучасні методи оцінки якості води.

Прикладні наукові дослідже­н­ня Ін­ституту повʼязані із роз­робле­н­ням та впровадже­н­ням новітніх технологій, обладна­н­ня для під­готовки питної води, очищен­ня стічних вод, сучасних методів аналізу природних та стічних вод. Ін­ститут спів­­працює із різними між­народними науковими центрами Болгарії, Греції, Ні­меч­чини, Франції, Японії та ін. При установі створені і працюють Між­­народний центр дослідже­н­ня во­­ди організації Чорноморського економічного спів­робітництва та Український сателітичний центр Ін­ституту рідких та роз­сіяних елементів при ЮНЕСКО. Діє аспірантура. Роботи спів­робітників Ін­ституту неодноразово від­значені Державна преміями УРСР (1969, 1973, 1976, 1981), СРСР (1986), України (2000, 2003, 2009), преміями РМ СРСР (1988 (двічі),1989) та преміями НАНУ імені Л. Писаржевського (1981, 1984, 1985, 1993, 2009), імені О. Бродського (2005). В Ін­ституті працюють 114 науковців (2012), з них — 1 академік та 2 члени-кореспонденти НАНУ, 14 докторів і 55 кандидатів наук. Ін­ститут видає журнал «Химия и технология воды» (від 1979). Перший директор — Ф. Ов­чаренко (1968), від 1988 — В. Гон­­чарук.