Колокол

«КО́ЛОКОЛ»  — ілюстрований літературно-ху­дожній журнал. Виходив 1942–43 російською мовою в Одесі, спочатку двічі на місяць, пізніше — щотижня. Засн. групою літераторів, очолював Г. Яницький (редагував під псевд. Виноградов). Розділи: «Литературно-худо­жес­твен­­ный», «Из прошлого», «Искусство», «Юмор», «Смех», «На до­­суге». Серед дописувачів — Г. Арен­­дар (друкувався під псевд. Г. Свєтлов), С. Болле, І. Колієнко, Б. Лук’янов, Л. Тишкін. Опублікував рукописи В. Войханського, твори поетеси В. Ет­­тінгер, «Послание “Евангелисту” Демьяну Бедному», а також повісті «Кремлевский Чингиз Хан» П. Першина (під псевд. Ранзаєв), «Затонувшая тайна» М. Тараканова, «В ежовых рукавицах» М. Молчанова, «Палачи» О. Номі­коса, «Кто убил Ленина» А. Краф­­та, в яких засуджувався сталін. режим. Друкував сатир. матеріали переважно розважал., літ.-худож. характеру. Від березня 1943 виходив додаток до «К.», який редагував Г. Арендар (випуск відразу заборонений румун. цензурою). Після визволення рад. військами Одеси чл. редколегії, які залишилися у місті, були заарешт. за звинувачен­ням у співпраці з окупац. владою. Реабіліт. 1994.

Завантажити статтю