Коломиєць Анатоль Іванович
КОЛОМИ́ЄЦЬ Анатоль Іванович (12. 02. 1927, с. Іванівка Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл.) — живописець, графік. Брат Ю. Коломийця. Заслужений художник України (2007). Навч. в Інституті св. Луки (1948–52) та Королів. академії образотвор. мистецтв у Льєжі (Бельгія, 1952–53). Емігрував 1941. Жив у Німеччині (від 1944), Бельгії (від 1947, працював у копальнях). Від 1953 — у США. Засн. мист. групи «Моноліт» (Чигаґо, 1954). Дизайнер фірми «Newman Studio»; розробник реклами для г. «Sun-Timas», «Tribune», «News». Від кін. 1950-х рр. — учасник худож. виставок у США, Канаді. Персон. — у Чикаґо (1959–60, 1965, 1968, 1970, 1978, 1993, 1998, 2003, 2011–12), Нью-Йорку (1987), Києві (1991, 2007), Вашинґтоні (1995). Автор пейзажів, портретів, натюрмортів, ікон. Осн. техніки — олія, акварель, пастель, монотипія. Для творчості К. характерне тяжіння до абстрагування, архаїзов. пластики фігур, матем. планування простору, використання елементів кубізму (спрощення форм до підставових геом. праформ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Пієта» (1955), «Вставайте, мамо», «Емігрант» (обидва — 1960–70-і рр.), «Червона хустина» (1965), «У пошуках хліба», «Натюрморт із синім чайником», «Відлуння» (усі — 1970), «Монах у молитві» (1971), «Материнство» (1972), «Бронзова сова» (1973), «Натюрморт із фруктами» (1974), «Опіка» (1974; 1988), «Рибний базар» (1975; 1988), «Ностальгія», «Скитський орел» (обидва — 1975), «Адам і Єва», «Легінь», «Минула слава» (усі — 1976), «Чорна мадонна», «Молода», «Дівчина з Полтави», «Українська дівчина» (усі — 1978), «Бандуристка», «Дівчина зі Скитії» (обидва — 1979), «Розмова птахів» (1980), «Воїн», «Гуцул» (обидва — 1982), «Мати з дитиною» (1983), «Голод в Україні 1932–1933» (1986), «Синій птах», «Портрет Чорнобиля», «Козак-бандурист», «Самотність» (усі — 1988), «Кобзар», «Богоуклінна», «Мати-захисниця» (усі — 1989), «Чумак» (1991), «Декларація незалежності України» (1992), «Молоді музиканти» (1994), «Втеча від страху», «Закохані» (обидва — 1995), «Жінка і сонце» (1998), «Сіяч щастя», «Материнство», «Фауна» (усі — 2001), «Гуцульська пара», «Віолончеліст» (обидва — 2002), «Подорож у невідоме» (2003), «Арґентинський карнавал» (2004).
Рекомендована література
- Гуренко А. Анатоль Коломиєць. Генетичне відчуття Батьківщини // ОМ. 2005. № 4;
- Коломиєць Анатоль: Альбом. К., 2005.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
В. Попович- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2014
- Том ЕСУ:
- 14
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2014
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- живописець
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 5720
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Коломиєць Анатоль Іванович / В. Попович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-5720.
Kolomyiets Anatol Ivanovych / V. Popovych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-5720.
Людина 
