КОЛОМИ́ЄЦЬ Юрiй Іванович (06. 05. 1930, хутір Коломийці Кобеляцького р-ну, нині Полтавської обл. — 02. 01. 2017, м. Чикаґо, США) — письмен­ник. Брат А. Коломийця. Член літературно-мистецького товариства «Моноліт» (Чикаґо, 1955–58), НСПУ (початок 1990-х років). Літературна премія фундації О. і Т. Антоновичів (1984). За­ступник голови Спілки українських письмен­ників в екзилі «Слово» (від 1990). Примусово вивезений 1943 до Німеч­чини. Пере­бував у таборі для пере­міщених осіб у м. Нюрнберґ. 1947 пере­їхав до Бельгiї, де працював шахтарем по­близу м. Льєж і закінчив інженерно-технічний ін­ститут (1952). Зблизившись із спів­засновником Українського культурного товариства у Льєжі архітектором А. Кондратським та поетом К. Дмитриком, прилучився до громадського життя й літературної творчості. 1952 ви­їхав до США (Чикаґо). Служив у ЗС США, воював у Кореї. На­вчався у Чикаґо в Іл­лінойському університеті (1955–57) та технологічному ін­ституті (1957–64). Працював інженером-кон­структором фірм із виготовле­н­ня електрон­ної апаратури й механічних спортивних знарядь. Одержав патенти за оригінальний під­хід у конструюван­ні, спроще­н­ня та економізацію малих механізмів. Викладав історію України в суботній школі україно­знавства при церкві св. Володимира (1970–72).

Перший вірш у формі верлібру написав французькою мовою — «Jе mourais plusieurs fois…» («Помирав я не раз…»). У серединi 1960-х років — пред­ставник Нью-Йоркської групи поетів. У творчості схилявся до модернізму. Образність віршів К. найчастіше заснована на суголосності слів, звуковій логіці, що надає їй сюр­реалістичних рис; використовував елементи з фольклору. Пере­клав власні поезії українською мовою, вміщені у журналі «Сучасність», його збірках «Гранчасте сонце» (Нью-Йорк; Чікаґо, 1965) та «Білі теми» (Мюнхен, 1983). Брав участь у Всеукраїнському святі поезії «Золотий гомін» (Київ, 1990). Твори К. на­друковано у ви­да­н­нях «Координати: антологія сучасної української поезії на Заході» (Нью-Йорк; Мюнхен, 1969, т. 2), «Поезія» (1990, вип. 2), «Золотий гомін: українська поезія світу» (1991; обидва — Київ). Окремі вірші К. у пере­кладі Віри Вовк португальською і німецькою мовами по­дано в антологіях «O Grupo de Nova York: Antologia Lirica» та «New Yorker Dichtergruppe: Antologie der Lyrik» (обидві — Ріо-де-Жанейро, 2008).