Коломиєць Юрiй Іванович

КОЛОМИ́ЄЦЬ Юрiй Іванович (06. 05. 1930, х. Коломийці Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл. — 02. 01. 2017, м. Чикаґо, США) — письмен­ник. Брат А. Коломийця. Член літ.-мист. товариства «Моноліт» (Чикаґо, 1955–58), НСПУ (поч. 1990-х рр.). Літ. пре­­мія фундації О. і Т. Антоновичів (1984). Заст. голови Спілки укр. письмен­ників в екзилі «Слово» (від 1990). Примусово вивезений 1943 до Німеч­чини. Пере­бував у таборі для пере­міщ. осіб у м. Нюрнберґ. 1947 пере­їхав до Бельгiї, де працював шахтарем побл. м. Льєж і закін. інж.-тех. ін­ститут (1952). Зблизившись із спів­засн. Укр. культур. товариства у Льєжі арх. А. Кондратським та поетом К. Дмитриком, прилучився до громад. життя й літ. творчості. 1952 ви­їхав до США (Чикаґо). Служив у ЗС США, воював у Кореї. Навч. у Чикаґо в Іл­ліной. університеті (1955–57) та тех­­нол. ін­ституті (1957–64). Працював інж.-кон­структором фірм із виготовле­н­ня електрон. апаратури й мех. спорт. знарядь. Одержав патенти за оригін. під­хід у конструюван­ні, спроще­н­ня та економізацію малих механізмів. Викладав історію України в субот. школі україно­знавства при церкві св. Володимира (1970–72).

Перший вірш у формі верлібру написав франц. мовою — «Jе mourais plusieurs fois…» («По­­мирав я не раз…»). У серед. 1960-х рр. — пред­ставник Нью-Йорк. групи поетів. У творчості схилявся до модернізму. Образ­ність віршів К. найчастіше засн. на суголосності слів, звук. логіці, що надає їй сюр­реаліст. рис; ви­­користовував елементи з фольк­­лору. Пере­клав власні поезії українською мовою, вміщені у ж. «Сучас­­ність», його зб. «Гранчасте сонце» (Нью-Йорк; Чікаґо, 1965) та «Білі теми» (Мюнхен, 1983). Брав участь у Всеукр. святі поезії «Золотий гомін» (Київ, 1990). Тво­­ри К. на­друковано у вид. «Коор­динати: антологія сучасної україн­­ської поезії на Заході» (Нью-Йорк; Мюнхен, 1969, т. 2), «Поезія» (1990, вип. 2), «Золотий гомін: українська поезія світу» (1991; обидва — Київ). Окремі вірші К. у пере­кладі Віри Вовк португ. і нім. мовами по­дано в антологіях «O Grupo de Nova York: Antologia Lirica» та «New Yorker Dichtergrup­pe: Antologie der Lyrik» (обидві — Ріо-де-Жанейро, 2008).

Завантажити статтю