Коломойцев Павло Олександрович
Визначення і загальна характеристика
КОЛОМО́ЙЦЕВ Павло Олександрович (1908, Київ — 1942, Ленінгр. обл.) — кінорежисер, сценарист. Закін. політех. школу (Київ). Працював 1928–35 реж. і сценаристом Київ. кінофабрики «Українфільм»; 1938–41 — на Ленінгр. кіностудії малих форм (нині С.-Петербург). Асист. реж. стрічок «Сам собі Робінзон» (1929), «Свій хлопець» (1930; обидві — реж. Л. Френкель), «Приймак» (1931). Реж. кінокартин «Не затримуйте руху», «Чорна шкіра (Конвеєр)» (обидві — 1930), «Вогні Бессемера», «Генеральна репетиція (1905 рік)» (обидві — 1931, співреж.), «Негр із Шерідана (Кохання та ненависть)» (1933, співавтор сценарію), «Щасливий фініш (Сонячна новела)» (1934), «Злочин і кара» (1940). Як реж.-лаборант майстерні І. Кавалерідзе зняв короткометражні муз. фільми «Їхав козак на війноньку», «Ой вишенько, черешенько», «З-за гори вітер повіває» із циклу «Українські пісні на екрані» (1935). У рамках широкомасштаб. кампанії по боротьбі з формалізмом 1936 у ж. «Радянське кіно» оприлюднив ст. «Бракує критики й керівництва у творчій роботі», в якій нищівно розкритикував І. Кавалерідзе. 1938 разом із Л. Френкелем написав кн. «Екскурсія до кіностудії», яку 1939 з доповн. вступом під назвою «Рождение фильма» перевидано у Москві. Знявся у кінокартинах «Кохання» (реж. О. Гавронський), «Роман межигірʼя (Міжгірʼя)» (реж. Ф. Лопатинський, співавтор сценарію; обидві — 1933, не завершено). Автор лібрето балету «Слуга двох панів» М. Чулакі. Загинув на фронті.
Літ.: Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3; Безручко О. В. Українські кінематографісти, педагоги: відновлені сторінки життя. К., 2013. Т. 3.
О. В. Безручко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
