Колонія імені Максима Горького

КОЛО́НІЯ І́МЕНІ МАКСИ́МА ГО́РЬКОГО — виховний заклад для непов­­нолітніх правопорушників і без­притульних (див. Безпритульність). Засн. у серпні 1920 Полтав. губерн. від­ділом нар. освіти на х. Триби побл. Полтави. У березні 1921 колонії присвоєно імʼя Максима Горького, у листопаді того ж року її пере­ведено до с. Ковалівка (нині Полтав. р-ну Полтав. обл.) і роз­міщено у колиш. маєтку В. Трепке. Від жовтня 1923 — у ві­дан­ні Наркомосу УСРР. Стала дослідно-показовою серед закладів подіб. типу в УСРР. Восени 1926 колонію пере­ведено до с-ща Куряж (нині с. Куряжанка Дергачів. р-ну Харків. обл.) і роз­міщено у будівлях закритого напередодні Ку­­рязького Свято-Преображен­­сь­­кого чоловічого монастиря. 1920–28 її очолював А. Макарен­­ко, який у «Педагогической поэ­­ме» (Москва, 1934) від­образив життя колоністів та оприлюднив у худож. формі свої методи пере­вихова­н­ня асоц. молоді. У лип­­ні 1928 колонію від­відав Максим Горький. 1936 її пере­дано у сис­­тему дит. виправно-труд. закла­­дів НКВС.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю