Лубенський Петро Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЛУБЕ́НСЬКИЙ Петро Олександрович (справж. — Афонський; 08(21). 11. 1907, с. Коренєво, нині смт Курської обл., РФ — 17. 02. 2003, Київ) — письменник, драматург, кіносценарист. Член НСПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. університет (1930). Працював нарисовцем у моск. газетах, підтримував дружні стосунки з В. Маяковським. Після війни писав фейлетони до ж. «Перець», «Крокодил». Понад 40 р. очолював літ. об’єдн. у м. Лубни Полтав. обл., більшу частину життя провів у Києві. Друкуватися почав 1925. Дебютував кн. нарисів «Весенняя атака» (Москва, 1930). Автор героїч. драми «Нескорена полтавчанка» (1949) — про підпіл. молодіжну групу, що діяла у Полтаві під час нім.-фашист. окупації, а також п’єс «Соколята» (1951), «Пісня над Бугом» (1958), «Крилата молодість» (1959, у співавт. з О. Артамоновим), зб. гуморесок «Про діляг і стиляг» (1957), сатир. комедії «Джеррі в джунглях» (1960) та трагікомедії «Виноградна історія» (1990), зб. нарисів «Балада про неспокій» (1968), докум. повісті «Олександр Григорович Шліхтер (1868–1940)» (1973, у співавт. з Б. Ванцаком), сценаріїв до кінокомедій «Кришталевий кубок» (1953), «Перший парубок» (1958, у співавт. з В. Безорудьком, реж. С. Параджанов), «Королева бензоколонки» (1963, реж. О. Мішурін, М. Літус), знятих на Київ. кіностудії ім. О. Довженка. Усі зазнач. твори опубл. у Києві.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
