Луганський інститут комплексної механізації очисних і підготовчих робіт (ІКМОПР)
ЛУГА́НСЬКИЙ ІНСТИТУ́Т КО́МПЛЕКСНОЇ МЕХАНІЗА́ЦІЇ ОЧИСНИ́Х І ПІДГОТО́ВЧИХ РОБІ́Т (ІКМОПР) Засн. 1960 як Луган. (від 1970 – Ворошиловгр.) філія Донец. держ. проектно-конструктор. та експерим. інституту комплекс. механізації шахт «Дондіпровуглемаш». Від 1974 – Ворошиловгр. (1990–91 – Луган.) філія Шахтин. н.-д. і проектно-конструктор. вугіл. інституту (Ростов. обл., РФ), від 1991 – Луган. держ. проектно-конструктор. інститут струг. виймання вугілля, від 2008 – ІКМОПР. Нині продовжує функціонувати у Луганську, який перебуває під контролем бойовиків т. зв. Луган. нар. респ. Підпорядковувався: Донец. (до 1961 – Сталін.) раднаргоспу (1960–62), Держ. комітету з палив. промисловості РМ СРСР (березень 1962 – січень 1963) та Держплану СРСР (лютий – травень 1963), Держ. комітету важкого, енергет. і транспорт. машинобудування Держплану СРСР (червень 1963 – 1965), Мін-ву важкого, енергет. і транспорт. машинобудування СРСР (1965–74), Мін-ву вугіл. промисловості СРСР (1974–91), Мін-ву вугіл. промисловості України (1991–2001, 2005–10) та Мін-ву палива й енергетики України (2001–05). Від 2010 – структур. підрозділ Міністерства енергетики та вугіл. промисловості України. Осн. напрями діяльності: створення та вдосконалення струг. установок, комплексів та ін. струг. устаткування для виймання вугілля у різних гірн.-геол. умовах; надання тех. допомоги при здійсненні, організації дослідж., впровадженні струг. техніки, а також узагальнення досвіду її експлуатації. Інститут є осн. розробником проектів очис. машин для струг. та скреперо-струг. добування вугілля в Україні. Створені його фахівцями серійні струг. установки випускали Горлів. (Донец. обл.; УСБ-2М, УСБ-67, ІУСБ067), Скопин. (РФ; УСТ-2, УСТ-2А) і Шахтин. (УСТ-2М, УСВ-2) маш.-буд. заводи. Протягом остан. часу спроектовано: струг. установку УСТ-4 для виймання тонких вугіл. шарів потуж. 0,55–1,00 м з опірністю вугілля різанню до 250 кн/м і кутами падіння до 25°; скреперно-струг. установку УВТ для виймання надто тонких вугіл. шарів потуж. 0,4–0,8 м з кутом падіння від 0 до 90° у шахтах небезпеч. щодо газу та пилу; машину типу «МІК» для вилучення ароч. кріплення. За роки існування ІКМОПР випущено понад 2 тис. струг. установок і комплексів. Серед провід. працівників – В. Пономаренко (нині дир.), Л. Левін, О. Колінько, І. Діденко. Ними опубліковано значну кількість наук. статей у тех. періодиці, зокрема у ж. «Вугілля України».
А. В. Бадер, О. А. Забудкова