Луганський тепловозобудівний завод
ЛУГА́НСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д («Луганськтепловоз») — підприємство з виробництва магістральних вантажних тепловозів, електропотягів постійного і змінного струму, дизель-потягів з локомотивною тягою. Засн. 1896 нім. промисловцем Ґ. Гартманом як Луган. паровозобуд. завод Рос. товариства маш.-буд. заводів Гартмана. 1897 введено в експлуатацію електростанцію, 1898 — мартенів., чавуноливар., прокат., труб. і котел., 1899 — паровозомех., мідноливар. цехи і парова кузня, 1900 — сталеливар. цех. Того ж року завод випустив першу продукцію — паровоз серії Од, пізніше будував також вантажні паровози серій Ов та Е, пасажир. — З і Б. 1913 завод випустив 66 паровозів. Окрім того, підприємство виготовляло сталеве і чавунне литво, прокат і станційні казани. 1916 на заводі працювали понад 5 тис. робітників. 1918 підприємство націоналізовано. 1918–19 завод здійснював ремонт кулеметів, паровоз. казанів і автомобілів для Червоної армії, крім того, у січні–травні 1919 випустив для неї 10 бронепоїздів. Після відновлення рад. влади в Луганську (25 грудня 1919) завод знову почав випуск та ремонт паровозів й упродовж наступ. року побудував 9 і відремонтував 31 паровоз. У січні 1921 на підприємстві працювали бл. 2,3 тис. осіб. 1926–27 завод випустив 75, у 1927–28 — 69 паровозів (при цьому чавуноливарна майстерня була завантажена не повністю). 1917–28 підприємство будувало вантажні паровози серій Е, Еу, Ем, пасажир. — Су (першого випуску) і М. Після реконструкції 1928–33 завод освоїв потужні вантажні локомотиви типу 1-5-1, які назвали ФД (потуж. 3200 к. с.). За тех. оснащеністю підприємство було на той час найдосконалішим у світі і найбільшим у Європі — більш ніж утричі зріс верстат. парк, у 3,5 раза збільшилася сумарна потуж. піднімал. кранів. З-д мав власну потужну енергет. базу. Тоді ж освоєно випуск пасажир. локомотива серії ІС. За паровози цієї серії підприємство нагородж. золотою медаллю на міжнар. виставці в Парижі (1938). З поч. нім.-рад. війни 1941 завод випускав воєнну продукцію. Після звільнення міста від окупації 1943 розпочато відновлення зруйнов. виробництва. У жовтні 1945 підприємство випустило першу повоєнну продукцію — паровоз серії СО. До 1956 завод спеціалізувався на випуску паровозів. За цей час їх виготовлено понад 12 000 од. різних типів потуж. 600–1800 к. с. 1956 побудовано перший тепловоз ТЕ3 за кресленнями Харківського заводу транспортного машинобудування, а підприємство перейм. у тепловозобуд. завод. 1956–57 створ. й освоєно виробництво маневр. тепловозів з електр. передачею для роботи в умовах тропіч. клімату на Бхилай. металург. комбінаті в Індії. Це були перші тепловози, продані на експорт. 1958–62 створ. магістрал. тепловози з гідропередачею (ТГ101, ТГ102, ТГ105, ТГ106) із секцій. потуж. 1500–4000 к. с. 1962 розпочато виробництво тепловоза 2ТЕ10Л потуж. 2×3000 к. с. з електр. передачею постій. струму. Тепловози цього типу стали згодом основними для залізниць СРСР, їхня заг. кількість склала понад 12 000 секцій. Пізніше створ. його модифікації — ТЕП10Л, ТЕ10В, ТЕ10М, 4ТЕ10С, ТЕ10У (1977 одержав Держ. знак якості СРСР). 1965 розпочато постачання тепловозів серії М62 потуж. 2000 к. с. в Угорщину. Пізніше на його базі створ. понад 15 модифікацій для різних країн і регіонів СРСР. 1967 побудовано тепловоз ТЕ109, що заклав перспектив. ряд нових тепловозів з електр. передачею змінно-постій. струму. Він став згодом осн. базовою моделлю за багатьма вузлами і схемами для серії тепловозів 07, 130, 131, 132, 142, ТЕ114, що експортувалися, а також тепловоза 2ТЕ116 для Міністерства шляхів сполучення. Високі тех. й експлуатац. показники тепловозів серії 07, 132, 142 відзначено Великими золотими медалями і дипломами на Пловдів. і Ляйпциз. міжнар. ярмарках 1972, 1974, 1975, а завод нагородж. міжнар. премією «Золотий Меркурій» за вагомий внесок у розвиток міжнар. торг. співробітництва. Тепловози ТЕ114 і 2ТЕ116 випускали зі знаком якості. 1977 розроблено й виготовлено дослід. зразок тепловоза 2ТЕ121 потуж. 2×4000 к. с., який започаткував створення нового ряду локомотивів із секцій. потуж. 4000–6000 к. с. з принципово новими конструктив. рішеннями щодо ходових частин (тепловози 2ТЕ121, ТЕ136, 2ТЕ136). Поряд зі створенням нових типів тепловозів здійснювалася значна пошук.-конструктор. і дослідниц. робота з використання на тепловозах електропередачі змін. струму (ТЕ120, 2ТЕ127), щодо заміни дизел. палива зрідженим природ. газом (2ТЕ10Г і 2ТЕ116М). Наприкінці 1970-х рр. проведено черг. реконструкцію заводу — збудовано нові цехи, технічно переоснащено виробництво. У серед. 1980-х рр. підприємство щомісяця випускало по 115–120 секцій тепловозів, що було абсолют. досягненням у світі. 1991 ковал.-прес. цех виокремлено в Луган. центр. ковал. завод. На поч. 1990-х рр. на ВО «Луганськтепловоз», створ. на базі тепловозобуд. заводу, відбулася організац.-структурна перебудова. Від 1992 підприємство освоїло виробництво нових видів рейк. транспорту для залізниці, міського господарства і гірн.-руд. промисловості. Роботи здійснювалися в рамках нац. програми разом з найбільшими підприємствами України: харків. заводами «Електроважмаш», транспорт. машинобудування, Заводом ім. В. Малишева, запоріз. НДІ «Перетворювач» та ін. підприємствами й інститутами. Практично усі вантажні магістрал. перевезення на неелектрифіков. ділянках залізниць країн колиш. СРСР здійснюються луган. локомотивами. За останні кілька десятиліть створ. і побудовано понад 40 типів і модифікацій маневр., вантаж. магістрал. і пасажир. тепловозів потуж. 1471–4411 кВт у секції. Всього підприємством виготовлено понад 44 000 тепловозів, зокрема понад 4000 локомотивів потуж. 1020–2941 кВт в 11 країн Європи, Азії, Африки і Лат. Америки. Крім рейк. транспорт. засобів, які є осн. продукцією підприємства, освоєно виробництво ін. видів продукції: поворот. круга для рухомого складу, гірничошахт. устаткування (скребк. шахт. конвеєр, вагонетки, тяговий привід для шахт. електровозів, колісні пари), плавучих гусенич. транспортерів, машин для забезпечення водних переправ, с.-г. устаткування, товарів нар. вжитку. 1995 на базі ВО створ. ДХК «Луганськтепловоз», якій вдалося 2001 вийти на беззбитк. діяльність (чистий прибуток склав 18,9 млн грн). 1994–2003 підприємство випускало також трамвайні вагони ЛТ-10, -5. Упродовж 1997–2003 «Луганськтепловозом» створ. нові види рухомого складу для залізниць: уніфіков. пасажир. причіп. вагон для приміських перевезень; дизель-потяги локомотив. тяги ДПЛ1 та ДПЛ2 з модернізов. секціями тепловозів 2М62У і 2ТЕ116 та причіп. гол. вагоном з кабіною керування; дизель-потяги ДЕЛ-01, -02 з електропередачею змін. струму; електропотяги постій. струму ЕПЛ2Т та змін. струму ЕПЛ9Т; вантажно-пасажир. магістрал. тепловоз ТЕ114І. У структурі «Луганськтепловозу» — Л. т. з. (гол. підприємство) зі своєю вироб. структурою, 7 дочір. підприємств і 7 ВАТів. Фонд держ. майна України двічі виставляв на продаж 76 % акцій Л. т. з. (що знаходилися у власності держави) — 2001 (торги не відбулися) і 2006 (завод тоді виготовив продукції на суму 423 млн грн). У березні 2007 завод придбала рос. компанія «Трансмашхолдинг» за 58 млн дол. США. 2008 Л. т. з. випустив 85 секцій тепловоза 2ТЕ116У, 3 тепловоза ТЕП150, 18 секцій електровоза 2ЕЛ5, 56 вагонів приміських електропоїздів постій. і змін. струму, а також значну кількість запчастин. 2009 підприємство скоротило виробництво втричі, випустивши 36 секцій тепловозів 2ТЕ116У і 2 електровоза. 2010 завод виготовив 66 секцій тепловозів 2ТЕ116У і 2ТЕ116УМ, 2 секції електровоза 2ЕЛ4 і 6 секцій електровоза 2ЕЛ5, а також один поворот. круг; 2012 — 162 секції локомотивів (на 60 % більше, ніж 2011); 2013 — 259 секцій тепловозів і 4 секції магістрал. електровозів. Осн. замовники — «Рос. залізниці» і «Укрзалізниця». У липні 2013 завод сертифікував нову модель тепловоза — 3-секцій. тепловоз 3ТЕ116У. Кількість працівників 2013 — понад 7 тис., 2016 — 2800 осіб. З поч. бойових дій на Сх. України влітку 2014 Л. т. з. перейшов під контроль бойовиків т. зв. Луган. нар. респ. Підпр-во розграбовано, половину вироб. потужностей (верстати та їх корпуси, кисневі балони тощо) вивезено до РФ. 4 серпня 2014 після артилер. обстрілів завод зупинив виробництво (зруйновано 4 цехи, підстанцію), 1 жовтня цього ж року роботу відновлено (для «Рос. залізниці» виготовив 282 секції локомотивів). У лютому 2015 через проблеми з поставками двигунів і комплектуючих (з Німеччини і США) змушений припинити роботу осн. цехів і скоротити кількість працівників, а в жовтні цього ж року розпочато другу хвилю скорочення (тоді упродовж місяця скорочено третину робітників заводу). 2016 підприємство перереєстровано у м. Сіверськодонецьк Луган. обл. (вироб. потужності залишилися у Луганську). Цього ж року рос. власники згорнули виробництво локомотивів, завод перепрофільовано на випуск комплектуючих і ремонт залізнич. транспорту, у зв’язку з відсутністю замовлень проведено масові скорочення штату (до 350 осіб). Нині функціонують лише окремі цехи, які займаються ремонтом і відновленням бронетехніки для бойовиків.
Рекомендована література
- Жданов Г. В., Компаниец З. Л. В коммуне остановка. Исторический очерк о Луганском локомотивостроительном заводе. Д., 1967;
- Цыганков-Серебряков Ю. В. Паровозный завод на Лугани. 1896–1956. Лг., 2013.