Корнфельд Марк Йосипович
КОРНФЕ́ЛЬД Марк Йосипович (12. 06. 1908, Житомир — 26. 05. 1993, С.-Петербург) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1940). Премія РМ СРСР (1947), Сталінcька премія (1954). Державні нагороди СРСР. Навч. у Ленінгр. університеті (нині С.-Петербург, 1930–32). Мешкав 1920–24 у Польщі та Палестині. 1925–29 працював на київ. підприємствах. Відтоді очолював дослідну лаб. на заводі «Південкабель» (Ленінград); водночас 1932–36 — зав. лаб. Урал. фіз.-тех. інституту (до переведення у м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, розташовувався на тер. Ленінгр. фіз.-тех. інституту); 1936–43 та 1972–82 — у Ленінгр. фіз.-тех. інституті, де тривалий час керував лаб., 1976–82 був проф.-консультантом. На поч. 1943 І. Курчатов залучив К. до дослідж. проблем урану (нач. сектору Лаб. № 2, нач. сектору Лаб. № 3, наук. кер. спецоб’єкта АН СРСР у Москві); 1944–45 — керівник робіт зі створення устаткування для отримання важкої води. 1953–55 — завідувач кафедри експерим. фізики Молотов. університету (нині м. Перм, РФ); 1955–72 — зав. лаб. реал. кристалів Інституту напівпровідників АН СРСР (Ленінград). Від 1961 — заступник гол. ред. ж. «Физика твердого тела». Розробляв технології отримання проводів з алюмінію, досліджував мех. властивості твердих тіл, каучуків і полімерів, властивості твердих і рідких тіл при надшвидких деформаціях.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Упругость и прочность жидкостей. Москва; Ленинград, 1951; Что такое электризация трением? // ФТТ. 1969. Т. 11, № 6; Пироэлектрические свойства пластически деформированного кристалла фтористого лития // Там само. 1974. Т. 16, № 1; Электризация ионного кристалла при пластической деформации и расщеплении // УФН. 1986. Т. 116, № 2.
Рекомендована література
- Памяти Марка Иосифовича Корнфельда (1908–1993): Некролог // ФТТ. 1993. Т. 35, № 8.