ЛУГОВИ́К-СЕНИ́ЦЯ Микола Микола­йович (псевд.: Зорро, Лесь Місяць; 10. 01. 1946, с. Демʼянці Пере­яслав-Хмельн. р-ну Київ. обл.) — письмен­ник, літературо­знавець. Онук П. Сениці. Член НСПУ (1989). Закін. Ніжин. пед. ін­ститут (Черніг. обл., 1976). Працював у Музеї нар. архітектури та побуту в Пере­яславі-Хмельницькому, у пресі та на радіо, видавництві «Молодь», ред. ж. «Основа» та «Слово і час» у Києві. На творчій роботі. Один із пред­ставників зорової поезії, створив новий вид поезомалярства — малюва­н­ня літерами, майстер літ. палін­дрома. Художньо-естет. спрямува­н­ня творчості: пошуки у царині метафорики, поня­т­тя слова, семант. знака як візуал. образу, вірша як візуал. обʼєкта. Його поезії притаман­на фантазія, що виро­стає з міфу, фольк­лору, скарбів, малярства, пере­плітається зі звич. жит­тєвими реаліями. Пише також для дітей. Окремі вірші пере­кладено англ., франц. та рос. мовами. Лауреат Всеукр. конкурсу на кращий твір про молодь (1986), пере­можець кількох вітчизн. і між­нар. конкурсів конфігурац. поезії та поезомалярства. Учасник між­нар. конф. з про­блем укр. поезії у США, Канаді та Україні, зокрема Між­нар. конф. із зорової поезії «Eye Rhymes» в Альберт. університеті (м. Едмонтон, Канада, 1997), а також Між­нар. бієнале поезії у Льєжі (Бельгія, 2010).