Лудин
ЛУДИ́Н — село Володимир-Волинського району Волинської області. Лудин. сільс. раді підпорядк. села Амбуків, Рокитниця, Чорників. Знаходиться за 3 км від кордону з Польщею та р. Західний Буг, за 100 км від обл. центру та за 37 км від райцентру. Пл. сільс. ради 44,78 км2. На пл. 6,64 км2 зростають ліси (сосна — 59 %, береза — 30 %, дуб — 10 %, є також вільха, осика, ялина). За переписом насел. 2001, у Л. проживали 565 осіб; станом на 2015 — 481 особа; переважно українці. Залізнична станція, міжнар. пункт пропуску «Ізов», прикордонні застава ім. В. Петрова та служба «Амбуків». Побл. Амбукова виявлено неоліт. могильник (4 тис. до н. е.), у Чорникові — залишки поселення епохи міді (3 тис. до н. е.). На Лудинщині знайдено давньорим. і давньоараб. монети. У писем. джерелах Л. і Рокитниця вперше згадуються 1570, Амбуків — 1577, Чорників — 1885. Після Люблін. унії 1569 зі складу Великого князівства Литовського Л. відійшов до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За 3-м поділом Польщі Л. приєднано до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Володимир-Волин. пов. Волин. губ. Наприкінці 19 ст. було 72 двори, проживали 765 осіб. Тривалий час воно належало графам Чадським. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у Л. і його околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА (збереглася могила вояка С. Бірона, який загинув 1943 у бою з німцями). У Л. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Дерев’яна Микол. церква, зведена 1601 у вигляді корабля в стилі укр. бароко, — пам’ятка архітектури заг.-держ. значення. Є одним з найкращих взірців Волин. школи нар. архітектури. За об’ємно-планув. структурою — одноповерховий, тризруб. храм з приміщенням, яке прилягає до вівтаря з Пн. Усі зруби виконано квадратними. Центр. зруб перекритий восьмигран. шатр. верхом, який увінчує маківка. Спочатку храм мав симетр. завершення над сх. частиною бабинця. У 19 ст. над бабинцем надбудували двоярусну з шатр. завершенням дзвіницю. Однаковий кут нахилу стін усередину в центр зрубу та підбанника сприяє висот. розкриттю внутр. простору. Зберігся живопис 17–18 ст. 1994 створ. ландшафт. заказник місц. значення Березовий гай (36,7 га). Встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак на честь скасування кріпацтва. У Чорникові народився мовознавець І. Ющук.
Рекомендована література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзн. словник — від найдавніших часів до 1914 року). Т. 2. Вінніпег, 1986;
- Надюкова І. Перше за алфавітом, найближче до Європи // Слово правди. 2007, 4 січ.;
- Мосорук Н. Прадавній Лудинський оберіг // Там само. 2007, 11 січ.