ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Коробові хутори

КО́РОБОВІ ХУТОРИ́ – один із найдавніших курортів Харківщини. Знаходиться на пра­­вому березі р. Сіверський Донець, побл. с. Коропове (раніше мало назву Коробові Хутори) Зміїв. р-ну, за 50 км від Харкова та за 15 км від м. Зміїв. Вище за течією – с. Гайдари, нижче – с. Суха Гомільша, на протилеж. березі – великий масив садових ділянок. Русло Сівер. Дінця тут сильно звивисте, утворює ба­­гато лиманів і заболочених озер. Живописні береги вкриті багатою рослинністю, навколо – хвойні та листяні ліси. У Коробовому лісництві ростуть дуби віком бл. 140 р. На кілометр. від­­даль уздовж Сівер. Дінця простягається Козача гора. Уже понад століття науковцям відомий археол. комплекс К. Х. Виявлено залишки поселень ка­­м’я­­ного віку та бронз. епохи, городища та могильники скіф., алан., кельт. і слов’ян. культур. Ці археол. об’єкти вивчають археологи Харків. університету та інститутів НАНУ. У Короповому, Гайдарах, Сухій Гомільші та їхніх околицях проводять також дослідж. харків. біологи та геологи. Наприкінці 1930-х рр. геологи Харків. університету у відслоненнях пісків еоцен. віку знайшли повний скелет кита, що загинув тут на мілководді 30 млн р. тому. Від 2004 місцевість К. Х. є частиною нац. природ. парку Гомільшанські ліси. Уперше опис цього куточка Змі­­ївщини, який у народі називають Харків. Швейцарією, зроб­­лено 1913. Село К. Х. (Коропове) засн. 1680. Його жит. зазнавали частих нападів татар. Де­­що раніше, 1639 козац. військо К. Сулими у цих місцях розгромило військо хана Аксака. 1668 сюди, на Козачу гору, зі Змієва перенесено Микол. козачий мо­­настир (збереглися руїни), який 1788 зруйновано за наказом Катерини ІІ. Як і Самар. пустинь, він був тісно пов’язаний із Запороз. Січчю. Після її розгрому 1775 козаки в монастирі зберігали свої скарби. Під час воєн. дій 1918–20 влада у К. Х. не­одноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. 24 березня 1942 за сприяння партизанам гітлерівці стратили у Змієві 9 осіб – жит. К. Х. і Гайдарів. Нині Коропове підпорядк. Задонец. сільс. раді. За переписом 2001, насел. складало 159 осіб. Від поч. 20 ст. К. Х. – улюблене місце відпочинку та творчості харків. інтелігенції. Тут працювали та відпочивали пись­­менник М. Хвильовий, художни­­ки С. Васильківський, П. Лев­­ченко, біологи І. Буланкін, О. На­­горний, Т. Страхов, фізики А. Валь­­тер, К. Синельников, В. Хоткевич, Л. Шубников, астроном М. Барабашов. У 1990-х рр. у Короповому облаштовано елітну зо­­ну відпочинку з розкіш. особняками, бунгало, стилізов. ресторанами (збудовані як на берегах, так і безпосередньо на водній гладінні).

А. А. Вальтер

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Коробові хутори / А. А. Вальтер // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-5905

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

14-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2014

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Світ-суспільство-культура

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

5905

Кількість переглядів цього року:

16

Схожі статті

Залізничник
Світ-суспільство-культура  | Том 10 | 2010
К. М. Курилишин
Губернские ведомости
Світ-суспільство-культура  | Том 6 | 2006
І. Л. Бутич
Краматорська газета
Світ-суспільство-культура  | Том 15 | 2014
К. М. Курилишин

Нагору