Лужність

ЛУ́ЖНІСТЬ — здатність деяких компонентів природних або очищених вод звʼязувати еквівалентну кількість сильних кислот. Цей параметр також часто називають буфер. ємністю води, маючи на увазі її здатність нейтралізовувати корозійну дію кислот. Л. об­умовлю­ють усі катіони, які у воді врівноважені гідроксильними іонами або аніонами слабких кислот (напр., карбонати, гідрокарбонати). Л. ви­значається кількістю сильної кислоти, необхідної для заміще­н­ня цих аніонів. Витрата кислоти еквівалентна їхньому заг. вмісту у воді і виявляє заг. Л. води. Л. більшості природ. вод ви­значають тільки гідрокарбонатами кальцію і магнію, рН цих вод не пере­вищує 8,3. Наявність роз­чин. карбонатів і гідроксидів під­вищує значе­н­ня pH (понад 8,3). Ту час­тину заг. Л., яка від­повід­ає кількості кислоти, необхідної для зниже­н­ня pH до 8,3, називають вільною Л. Карбонатна Л. залежить від наявності у воді лише аніонів вугіл. кислоти, тобто карбонат. та гідрокарбонат. іонів, і ви­значається кількістю кислоти, викори­станої для титрува­н­ня води до еквівалент. точки pH ~ 4. Заг. Л. об­умовлена присутністю у воді аніонів слабких кислот орган. і неорган. походже­н­ня, а також гідроксильних іонів. У неза­брудн. пріс. водах карбонатна Л. за­звичай пере­вищує Л., створену ін. аніонами, на­стільки, що її можна вважати загальною. Л. є важливою характеристикою поверхн. вод для найважливіших гідро- та гео­хім. процесів (формува­н­ня хім. складу вод, ерозія земної поверх­ні, утворе­н­ня осадових порід, зокрема карбонатних). Величину Л. разом зі значе­н­ням pH води використовують для роз­рахунків компонентів карбонат. рівноваги для ви­значе­н­ня балансу вугіл. кислоти, що є необхідним під час дослідж. карбонат. системи водо­йми. У техніці величина Л. дуже істотна, оскільки від неї залежать корозія буд. матеріалів (бетону) та утворе­н­ня карбонат. накипу в котлах, що живлять різні паросилові установки.

Завантажити статтю