Лукань Роман-Степан Дмитрович

ЛУ́КАНЬ Роман-Степан Дмитрович (17. 09. 1907, с. Старуня, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 11. 1943, Львів) — історик, журналіст. Навч. у нар. школі та Станіслав. гімназії (нині Івано-Фран­ківськ). 1925 вступив до ЧСВВ. Ви­вчав філософію та богословʼя у монастирях ЧСВВ на Львівщині. 1933 прийняв чернечий постриг. Від­тоді — архіваріус і бібліотекар Центр. Василіян. архіву та б-ки галиц. обителі св. Спаса в Онуфріїв. монастирі (Львів). Редагував і видавав «Записки ЧСВВ», також вміщував публікації у ж. «Місіонар», «Календар “Місіонара”», «Літопис Батьківщини», «Нова зоря». Від серед. 1930-х рр. — чл. Бібліогр. комісії та спів­роб. Істор.-філос. секції НТШ. 1940 висвяч. на священика, душпастирював у церкві св. Онуфрія. Після закри­т­тя рад. владою архіву та б-ки у лютому–жовтні 1940 — бібліотекар Львів. від­ділу Ін­ституту історії АН УРСР. Після окупації німцями Львова у липні 1942 повернув собі духов. сан, під­пільно продовжив працювати в архіві та б-ці. Автор роз­відок «Дрогобицькі українці в Краківському університеті в 15 і 16 віках» (рукопис, 1931), «Могила князя Лева і лаврівський некрополь» (1936, опубл. 1999), нарисів «Старуня, повіт Богородчани», «Яблінка біля Солотвини» (обидва — 1925), «Дрогобич» (рукопис, 1931), «Василіянські школи» (1932), «Початки Добро­мильських василіян» (1933), «Василіянські монастирі в Станіславівській епархії» (1935), «Василіянські монастирі Львівської архієпархії» (1937), «Василіянські монастирі на Покут­ті» (1938), «Про Василіянські монастирі на Україні», «250-ліття побуту отців Василіян у Жовкві» (обидва — 1942). Збирав літературу про І. Федорова, уклав бібліо­графію про нього, планував від­­крити музей. Працював над наук. покажчиком укр. преси в Галичині, «Хрестоматією релігійної літератури». Загинув у автоката­строфі.

Завантажити статтю