Лукашев Володимир Анатолійович

Визначення і загальна характеристика

ЛУ́КАШЕВ Володимир Анатолі­йович (07. 05. 1936, Харків) — режисер, музично-громадський діяч, педагог. Народний артист УРСР (1985). Професор (1989). Ордени князя Яро­слава Мудрого 5-го ступ. (2006), «За заслуги» 3-го (1998) та 2-го (2012) ступ. Закін. Харків. консерваторію (1960; кл. О. Петрової) та ін­ститут мистецтв (1964; кл. О. Аваха). Від 1964 — у Харків. ін­ституті мистецтв: від 1972 — проректор з навч. роботи муз. і театр. від­діл., від 1990 — проф. Водночас 1989–96 працював у Харків. ін­ституті культури. За сумісн. від 1968 — реж., 1973–88 — гол. реж. і худож. кер. Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка. 1996–2000 — ген. дир., водночас від 1999 — худож. кер. і гол. реж. Нац. філармонії України, також від 1999 — професор кафедри опер. режисури Нац. муз. академії України (Київ). Автор навч.-метод. праць із про­блем сучас. опер. мистецтва, під­готовки актор. і режисер. кадрів. Серед учнів — О. Востряков, Г. Горюшко, І. Даць, І. Журіна, Г. Калікін, В. Петренко, Л. Сергієнко, Н. Суржина, Г. Ципола. Реж.-по­становник ви­став «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1978), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1964), «Чародійка» (1974), «Пікова дама» (1979) П. Чайковського, «Кармен» Ж. Бізе (1977, 1994), «Дон Карлос» (1984), «Аїда» (1987) Дж. Верді.

Літ.: Берегова О. Життя у філармонії // День. 2001, 18 трав.; Яворський Е. Зоряний шлях Національної філармонії України: Історія. Минуле. Сучасне. К., 2003; Володимир Анатолі­йович Лукашев: Буклет. К., 2006; Вахрамєєва Р. Ювілейний рік Володимира Лукашева // Молодь України. 2006, 5 лип.; Гамкало І. Жвавий темпоритм і творча від­дача // Музика. 2016. № 2.

Б. М. Фільц

Завантажити статтю