КОРОВА́Й Федір Гнатович (26. 07. 1927, Суми — 06. 03. 1989, Харків) — домрист, педагог. Професор (1982). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Лауреат 6-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957), низки всесоюзних та республіканських конкурсів. Закінчив Харківську консер­­ваторію (1959; клас домри М. Ли­­сенка, диригува­н­ня — К. Дорошенка) та аспірантуру при Київській консерваторії (1962; клас домри М. Геліса). У 1940–50-х роках — со­­ліст оркестру Сумського артилерійського училища; від 1951 — артист оркестру, від 1963 — соліст Харківської філармонії; водночас від 1963 — у Харківському ін­ституті мистецтв: від 1977 — декан музично-виконавського від­діле­н­ня, від 1984 — завідувач кафедри народних інструмен­­тів. У 1960-х роках був першим в Україні дом­ристом, який ви­ступав як соліст у системі Укрконцерту. Для виконавського стилю К. характерні повно­звучне звучан­­ня домри, гнучкість веде­н­ня звуку, рельєфність фразува­н­ня. У репертуарі — твори Б. Сметани (2-й дует «Рідний край» з циклу «Моя Батьківщина»), С. Про­ко­­фʼєва («Пушкінський вальс»), М. Глінки («Жайворонок»), М. Бу­­дашкіна (Концерт для домри), а також Р. Ґлієра, Ф. Мендельсона, Д. Кабалевського, В. Косенка та ін. Серед учнів — лауреати республіканських конкурсів Д. Остапенко, О. Лебединський, Г. Проценко, В. Соломін.