Лук’яненко Павло Пантелеймонович

Визначення і загальна характеристика

ЛУК’Я́НЕНКО Павло Пантелеймонович (27. 05(09. 06). 1901, станиця Івановська Кубан. обл., Росія — 13. 06. 1973, м. Краснодар, РФ) — вчений-селекціонер. Академік АН СРСР (1964), ВАСГНІЛ (1948). Заслужений діяч науки РРФСР (1966). Герой Соц. Праці (1957, 1971). Сталінcька премія (1946). Ленін. премія (1959). Державна премія СРСР (1979, посмертно). Державні нагороди СРСР. Закін. реал. училище в станиці Івановська (1918), Кубан. с.-г. інститут (Краснодар, 1926). Працював на опор. пункті Кубано-Чорномор. НДІ (м. Єсентуки, нині Ставроп. краю, РФ); згодом — у станицях Кореновська (нині м. Кореновськ) та Кримська (нині м. Кримськ; обидва — нині Краснодар. краю); від 1930 — старший науковий співробітник Кубан. селекц. станції (Краснодар); від 1941 — заступник директора з наукової роботи, 1956–73 — старший науковий співробітник, завідувач відділу селекції колос. і зернобобових культур Краснодар. НДІ с. господарства. Від 1964 — віце-президент ВАСГНІЛ по зоні Пн. Кавказу і Центр.-Чорномор. обл. РРФСР. Одним із перших у СРСР обґрунтував необхідність створення низькорослих сортів пшениці. Розробив технологію селекц. процесу, яка дала змогу вдвічі скоротити термін виведення нових сортів. Автор 46-ти сортів пшениці, яким властиві пластичність та підвищена продуктивність у різних ґрунт.-клімат. зонах. Серед них — Безоста 1, Аврора, Кавказ, Краснодарська 39, 46. Ім’ям Л. названо вулицю в Краснодарі, його присвоєно Краснодар. НДІ с. господарства. Вченому встановлено пам’ятник та погруддя в Краснодарі, погруддя в станиці Івановська. ВАСГНІЛ заснувала премію його імені.

Завантажити статтю