Лук’янов Сергій Володимирович
ЛУК’Я́НОВ Сергій Володимирович (14(27). 09. 1910, c. Нижнє Катеринослав. губ., нині смт Попаснян. р-ну Луган. обл. — 01. 03. 1965, Москва) — актор. Чоловік К. Лучко. Нар. арт. РРФСР (1952). Держ. нагорода СРСР. Закін. гірн.-рудне училище, студію театру «Березіль» (1931). Працював на шахті, водночас займався у гуртку театр. самодіяльності. Виступав у Харків. Червонозавод. укр. драм. театрі (1929–31), театрах Архангельська, Омська (обидва — РФ), Держ. театрі ім. Є. Вахтангова (Москва, 1942–55, від 1963), МХАТі (1956–63). Образам, створеним Л., притаманні соц. визначеність, ліризм, гумор, велика сценічна щирість і привабливість.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Прокіп, Кіндрат («Приїздіть у Дзвінкове», «Макар Діброва» О. Корнійчука), Кудряш («Гроза» О. Островського), Лопахін («Вишневий сад» А. Чехова), Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького; Сталін. премія, 1952), Роббі («Міссурійський вальс» М. Погодіна), Дмитро Інсаров («Напередодні» за І. Тургенєвим), Тихон Парабухін («Перші радощі» за К. Федіним), Макс Вента («Змова приречених» М. Вірти); у кіно — Ларцев («Поєдинок», 1945, реж. В. Легошин), Гордій Ворон («Кубанські козаки», 1950, реж. І. Пир’єв; Сталін. премія, 1951), Олексій Кравцов («Донецькі шахтарі», 1951, реж. Л. Луков), Василь Бортников («Повернення Василя Бортникова», 1953, реж. В. Пудовкін), Дід Матвій («Велика родина», 1954), Сергій Іванович Афанасьєв («Справа Рум’янцева», 1955; обидва — реж. Й. Хейфіц), Юрій Золотицький («Державний злочинець», 1964, реж. М. Розанцев).
Рекомендована література
- Мацкин А. «Егор Булычов» в театре им. Евг. Вахтангова // Театр. 1952. № 4;
- Дунина С. Сергей Лукьянов. Москва, 1963;
- Актеры советского кино. Москва, 1976. Вып. 12;
- Шуть А. Політ горлиці: Повість-спогад про нар. арт. СРСР Клару Степанівну Лучко. П., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
