Лучко Клара Степанівна

Визначення і загальна характеристика

ЛУЧКО́ Клара Степанівна (01. 07. 1925, с. Чутове, нині смт Полтав. обл. — 26. 03. 2005, Москва) — кіноактриса. Дружина С. Лукʼянова. Народний артист СРСР (1985). Премія Гільдії акторів кіно РФ (1999). Держ. нагорода РФ. Член СКін РФ. Закін. ВДІК (Москва, 1948; майстерня С. Герасимова, Т. Ма­карової). Від­тоді працювала у Москві: у Держ. театрі кіноактора; Комітеті рад. жінок, актор. секції Спілки працівників кінемато­графії СРСР. Дебютувала у кіно 1948 роллю Белли Мухтарової у кінокартині «Три зу­стрічі» (реж. О. Птушко). Першою великою актор. роботою стала роль Тітоньки Марини у фільмі «Молода гвардія» (1948, реж. С. Герасимов). Грі Л. властиві органічність, ліричність та щирість. Майстриня пере­втіле­н­ня, чудово втілювала комед., драм. і гострохарактерні образи, за­глиблювалася у суть характерів персонажів. Авторка і ведуча теле­про­грам «Фільми нашої па­мʼяті», «Кумири кіно»; під­готувала пере­дачу «Монологи Клари Лучко», у якій роз­повіла про свою актор. карʼєру. Видала кн. «Я — счастливый человек» (2001), «Виновата ли я?» (2002), «За все благодарю тебя, судьба» (2006; усі — Москва). Про актрису знято стрічку «Клара Лучко. Завоювати життя» (2013, реж. В. Дря­пак). На вшанува­н­ня памʼяті Л. у Полтаві її імʼям на­звано заг.-осв. школу та вулицю, встановлено памʼятники у м. Краснодар (РФ) та м. Курганінськ (Кра­снодар. край), мемор. дошку на будинку, де вона жила на Котельниц. набережній у Москві.

Ролі: Даша Шелест («Кубанські козаки», 1950, реж. І. Пирʼєв; Сталін. пре­мія, 1951; «Парк радянського періоду», 2005, реж. Ю. Гусман), Ліда Недоля («Донецькі шахтарі», 1951, реж. Л. Луков), Наталія Дубко («Поверне­н­ня Василя Бортникова», 1953, реж. В. Пудовкін), Ліда («Велика родина», 1954, реж. Й. Хейфіц), Віола, Себастьян («Два­надцята ніч», 1955, реж. Я. Фрід), Антоніна («Поряд з нами», 1957, реж. А. Бер­гункер), Ядвіга Валевська («Червоне листя», 1958, реж. В. Корш-Саблін), Наталія Михайлівна Гусєва («На семи вітрах», 1962, реж. С. Ростоцький), Лю­бов Петрівна («Опікун», реж. А. Мкртчян, Е. Ходжикян), Євгенія Бош («Мир хатам, вій­на палацам», реж. І. Шмарук»; обидва — 1970), Марі дʼАгу («Ференц Ліст», 1971, 2 серії, реж. М. Келеті), Клавдія Пухлякова («Циган», 1979; «По­верне­н­ня Будулая», 1985; обидва — 4 серії, реж. О. Бланк), Мадлен Лок­кар («Скринька Марії Медичі», 1980), Клара Міл­лер («Сонячний удар», 2002; обидва — реж. Р. Фрунтов), Віолет­та Нуйкіна («Ми, що нижче під­писалися»), Жозефіна («Карнавал»; обидва — 1981, реж. Т. Ліознова), Маруся («Тьотя Маруся», 1985, реж. М. Брауде; обидва — 2 серії), Явдоха («Увійди в кожний дім», 1990, реж. В. Іл­ляшенко), Віра Долгова («Чи винна я?», 1992, реж. М. Гібу, спів­авторка сценарію).

Літ.: Кваснецкая М. Клара Лучко. Москва, 1987; Раз­заков Ф. И. Досье на звезд (1934–1961): Правда. Домы­слы. Сенсации. Москва, 1998; Шуть А. Політ горлиці: Повість-спогад про нар. арт. СРСР Клару Степанівну Лучко. П., 2013.

А. А. Шуть

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю