Луньов Святослав Ігорович
ЛУНЬО́В Святослав Ігорович (19. 04. 1964, Київ) — композитор, педагог. Член НСКУ (1994). Лауреат Всеукр. конкурсу студентів-композиторів ім. С. Рахманінова (Київ, 1992, 1-а премія). Премії ім. Л. Ревуцького (1997), ім. Б. Лятошинського (2007). Закін. Київ. інститут харчової промисловості (1986), консерваторію (1993; кл. Л. Колодуба). Відтоді працював викл. Київ. дит. школи мистецтв № 2; від 1999 — у Нац. муз. академії України (Київ): від 2005 — старший викладач кафедри композиції, інструментування та компʼютер. технологій.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Москва–Пєтушкі» (за В. Єрофєєвим, 1992–2002); кантата «Венера» (сл. Е. Верхарна, 1994); для камер. ансамблю — «Коани» (для 5-ти виконавців, 2000); для симф. оркестру — «Станси» (1994); для фортепіано з оркестром — «Процес» (1993); для голосу і камер. оркестру — «Погано темперовані пісні» (сл. Л. Кареліна за казкою Л. Керрола «Аліса в Країні чудес», 1997); Струн. квартет (1989); для фортепіано, органа і струнних — «Trias» (1999); для квінтету духових інструментів — «Гра» (1989); для фортепіано — 10 прелюдій (1989); для баритона, віолончелі і фортепіано — вокал. цикл «Чорне тріо» (1991, сл. Й. Бродського); для 2-х фортепіано — «Нові російські танці» (2000–02); романси на сл. Ф. Ґарсіа Лорки, М. Рільке.
Людина 