Лупійчук Віктор Володимирович

ЛУПІЙЧУ́К Віктор Володимирович (09. 11. 1960, Тернопіль – 09. 07. 2023, похов. у с. Гаї-Розтоцькі Терноп. р-ну Терноп. обл.) – майстер різь­блення на дереві. Син В. Лупійчука. Закін. Терноп. пед. інститут (1981). Працював кер. гуртків різьблення на дереві Палацу школярів та Центру дит. творчості (1982–93); кер. відділу різьблення на дереві школи нар. ремесел (від 1993; обидва – Тернопіль). Учасник худож. виставок від 1982. Персон. – у м. Зба­раж (Терноп. обл., 2014). У творах засобами об’єм. різьблення відображено минувшину, видат. діячів України. Деякі роботи зберігаються у Терноп. краєзн. музеї.

Тв.: «Гопак» (1982), «Молоді», «Свято­слав» (обидва – 1983), «Гамалія», «Т. Шев­ченко» (обидва – 1984), «Нестор Літописець» (1988), «Волох» (1988; 2003), «Уперед» (1992), «Перемога» (2000), «Бандурист» (2004), «Боже, Україну хра­ни» (2010); серія рельєфів на Шевченків. тематику (2013).

Літ.: Гриб А. Барвисті джерела. Т., 1998.

А. Є. Гриб

Основні твори

«Гопак» (1982), «Молоді», «Свято­слав» (обидва – 1983), «Гамалія», «Т. Шев­ченко» (обидва – 1984), «Нестор Літописець» (1988), «Волох» (1988; 2003), «Уперед» (1992), «Перемога» (2000), «Бандурист» (2004), «Боже, Україну хра­ни» (2010); серія рельєфів на Шевченків. тематику (2013).

Рекомендована література

1. Гриб А. Барвисті джерела. Т., 1998.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF