Коровушкін Юрій Іванович

КОРО́ВУШКІН Юрій Іванович (23. 06. 1949, м. Проскурів, нині Хмельницький) — скульптор. Член НСХУ (1987). Переможець конкурсу на кращий проект ескіз. пам’ятника воїнам 4-го гвардій. козац. корпусу — визволителям Донец. обл. під час 2-ї світової війни (2003), 1-а премія виставки-конкурсу «Донецьк і донеччани» (2005–06, 2008). Закін. Одес. художнє училище (1971; викл. В. Соколов, А. Чубін). Працював на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1976–90-і рр.). На творчій роботі. Гол. галузі — станк. і монум. скульптура. Учасник всеукр. (від 1977), всесоюз. (від 1981) мист. виставок. Персон. — у Донецьку (1998, 2005, 2010), Києві (2009). У реаліст. стилі, використовуючи дерево, камінь, гіпс, виконує скульптурні композиції, портрети, пам’ятники. У творчості К. — відображення жін. вроди та пластики. Окремі роботи зберігаються у Донец., Горлів. (Донец. обл.) ХМ, Донец. краєзнав. музеї.

Тв.: станк. скульптури — «Подруга» (1978), «Ранкова гімнастика» (1979), «Іра» (1981), «Акробати» (1983), «Материнство» (1987), «Доньки» (1992), «Струмки» (1995), «Сатир та німфи» (1996), «Річка Вовча» (1999), «Л. Підкопаєва» (2001), «Сонечко» (2002), «Реквієм» (2004), «Донецькі скульптори І. Князєв і В. Лютий» (2005), «Первісток», «Пам’яті Г. Олемпіюка», «У кліті» (усі — 2006), «Почесна громадянка Донецька О. Ісимбаєва», «Донецька весна» (обидва — 2007), «Рятівники» (2008), «Адам і Єва» (2009), «С. Прокоф’єв» (2011), «М. Луческу — стратег перемоги» (2012); пам’ятник Жінці (м. Костянтинівка Донец. обл., 2009).

Р. Г. Клименко

Основні твори

станк. скульптури – «Подруга» (1978), «Ранкова гімнастика» (1979), «Іра» (1981), «Акробати» (1983), «Материнство» (1987), «Доньки» (1992), «Струмки» (1995), «Сатир та німфи» (1996), «Річка Вовча» (1999), «Л. Підкопаєва» (2001), «Сонечко» (2002), «Реквієм» (2004), «Донецькі скульптори І. Князєв і В. Лютий» (2005), «Первісток», «Пам’яті Г. Олемпіюка», «У кліті» (усі – 2006), «Почесна громадянка Донецька О. Ісимбаєва», «Донецька весна» (обидва – 2007), «Рятівники» (2008), «Адам і Єва» (2009), «С. Прокоф’єв» (2011), «М. Луческу – стратег перемоги» (2012); пам’ятник Жінці (м. Костянтинівка Донец. обл., 2009).