Коровушкін Юрій Іванович
КОРО́ВУШКІН Юрій Іванович (23. 06. 1949, м. Проскурів, нині Хмельницький) — скульптор. Член НСХУ (1987). Переможець конкурсу на кращий проєкт ескізного памʼятника воїнам 4-го гвардійського козацького корпусу — визволителям Донецької обл. під час 2-ї світової війни (2003), 1-а премія виставки-конкурсу «Донецьк і донеччани» (2005–06, 2008). Закінчив Одеське художнє училище (1971; викл. В. Соколов, А. Чубін). Працював на Донецькому художньо-виробничому комбінаті (1976–90-і рр.). На творчій роботі. Головній галузі — станкової і монументальної скульптура. Учасник всеукраїнських (від 1977), всесоюзних (від 1981) мистецьких виставок. Персональні — у Донецьку (1998, 2005, 2010), Києві (2009). У реалістичному стилі, використовуючи дерево, камінь, гіпс, виконує скульптурні композиції, портрети, памʼятники. У творчості К. — відображення жіночої вроди та пластики. Окремі роботи зберігаються у Донецькому, Горлівському (Донецька обл.) художніх музеях, Донецькому краєзнавчому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. скульптури — «Подруга» (1978), «Ранкова гімнастика» (1979), «Іра» (1981), «Акробати» (1983), «Материнство» (1987), «Доньки» (1992), «Струмки» (1995), «Сатир та німфи» (1996), «Річка Вовча» (1999), «Л. Підкопаєва» (2001), «Сонечко» (2002), «Реквієм» (2004), «Донецькі скульптори І. Князєв і В. Лютий» (2005), «Первісток», «Пам’яті Г. Олемпіюка», «У кліті» (усі — 2006), «Почесна громадянка Донецька О. Ісимбаєва», «Донецька весна» (обидва — 2007), «Рятівники» (2008), «Адам і Єва» (2009), «С. Прокоф’єв» (2011), «М. Луческу — стратег перемоги» (2012); пам’ятник Жінці (м. Костянтинівка Донец. обл., 2009).
Фотоілюстрації
Людина 