Луцик Володимир Федорович

Визначення і загальна характеристика

ЛУ́ЦИК Володимир Федорович (псевд. і крипт.: Бодак Музика; Л-к В., Како Іорь, Кок-lop, В. Ф. Л. та ін.; 02. 09. 1857, с. Годів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. — 25. 02. 1909, Львів) — письменник, журналіст, перекладач. Закін. Бережан. гімназію (нині Терноп. обл., 1876) та Львів. університет (1880). Від 1873 дописував до г. «Слово», «Пролом», «Новий пролом», «Беседа», «Страхопуд». Видавав і був відп. ред. москвофіл. щоденника «Галичанин» (1894–1901) і тижневика «Русское слово» (1901–03). Переклав твори «Кмітливість художника» і «Пані Юність» С. Чеха, баладу «Шукач скарбів» Й.-В. Ґете. Автор повістей «Кровавий танець» (1896; про відсіч мешканців рід­ного села татар. нападникам 1694), «Не вводи нас во искушение» (1900), фантаст. оповідань «Пу­стинний дух», «Зустріч не передбачена», «Старець в одну ніч», новели «На слизькому шля­ху», легенди «Месть моря» (усі — 1886), «Зозулька» (1899), «Виновата» (1901), «Любов», «Чаро­дійка», «Записки лікаря». Писав також гуморески (польс. мовою), казки тощо. Рукопис автобіографії зберігається у ЛНБ.

Завантажити статтю