Корнющенко Іван Пилипович

Визначення і загальна характеристика

КОРНЮ́ЩЕНКО Іван Пилипович (18. 09. 1936, с. Новомихайлівка Сум. р-ну, ни­­ні Сум. обл. — 28. 04. 2023, м. Конотоп Сум. обл.) — письмен­ник, публі­­цист. Член НСПУ (1995). Закін. від­­­діл. працівників преси ВПШ у Москві (1968). Працював 1982–92 ред. газет на Сумщині. Автор худож.-публіцист. кн. «Панас Кочура» (спів­­авт.), «Спів­ець грозової юності» (про Ф. Швіндіна; обидві — Київ, 1975), «І на тім рушникові...» (С., 1977), «На­­завжди лишились молодими» (К., 1988; про поетів, які загинули у часи 2-ї світової вій­ни), «Схо­­дже­н­ня» (1998), «Поет пушкінсь­­кої плеяди» (2000), «Палітра» (2006), «Тарас Шевченко в моєму житті. “Думи мої, думи…”» (2010; усі — Суми); кн. худож. творів «Лісова стежка» (К., 1992), «Мій дивосвіт» (1998; обидві — етюди про природу), «Невгамов­­ний щем» (1996); зб. легенд, пе­­реказів, бувальщин «Крізь призму століть» (1999), «Було, бу­­ло» (2001), «Де кур­йоз, а де всер­йоз» (2002), «Від­лу­н­ня» (2006), поезій «Поверне­н­ня в молодість» (2003), зб. «Афоризми. Думки. Парадокси» (2008; усі — Суми).

Літ: Слабошпицький М. Сильний ду­­хом // Друг читача. 1975, 30 жовт.; Омель­­ченко М. М. Іванові Корнющенку — 60 // ЛУ. 1996, 10 жовт.

Л. В. Ромен

Завантажити статтю