Лучук Іван Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ЛУЧУ́К Іван Володимирович (24. 02. 1965, Львів) — поет, пере­кладач і літературо­знавець. Син В. Лучука та О. Сенатович. Член НТШ у Львові (1989), АУП (1997). Доктор філологічних наук (2013). Закін. Львівський університет (1986). Працював у Львів. від­діл. Ін­ституту літ-ри НАНУ (від 1992), одночасно викладав церк.-словʼян. мову в Укр. католиц. університеті (Львів, 1995–2007). Дописувач часописів «Ратуша» (1990–95), «Театральна бесіда» (1990–91; гол. ред.), «Діти Марії» (1993–97; заст. ред.), «Молода Галичина» (2002), «Екс­прес» (2003), «По­ступ» (2004), «Львівська газета» (2006–08), «Новий по­гляд» (2008), «Суботня пошта» (2009). Спів­засн. літ. груп «ЛУГОСАД» (1984), «Геракліт» (1991), «ПУП» (1993), Між­нар. асоц. візуал. мовле­н­ня (1997). Автор найдовшого палін­дром. текс­ту (3333 знаки) в укр. літературі «Епос і нині сопе» (1993). Видав літературозн. кн. «Ніби поезіє­знавчі шкіци» (1996), «Трохи поезіє­знавства» та «Поезіє­­зна­вча кафедра» (1997), «Три­єдине поезіє­знавство» (1998), роман «Уліс­сея» (2000; усі — Львів), зб. есе­їстики «Сумніви сорокалітнього» (2008), кн. «Історія світової поезії» (2010), літературозн.-есе­їст. кн. «Дикі думи» та «Літературний джаз» (обидві — 2011; усі — Тернопіль), моно­графію «Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письмен­ницької критики» (Л., 2012). Укладач альманаху коха­н­ня «Королівський ліс — 2» (Л., 2002). Упорядник антологій укр. поезії 20 ст. «Дивоовид» (2007), укр. любов. лірики кін. 19 — поч. 21 ст. «Літургія коха­н­ня» (2008), укр. поезії для дітей «Зелене Око: 1001 вірш» (2008) та «Зелені очі: 1001 вірш» (2010), «Верто­град: Українське поетичне тисячолі­т­тя» (2009), серб. поезії для дітей у пере­співах О. Сенатович «Кошеня в кишені» (2010), «Ars­­poetica: Українська лірика про мистецтво поетичне» та «Мистецтво поетичне: Хрестоматія української літературної критики й есе­їстики про поезію» (обидві — 2012); спів­упоряд. антологій укр. еротич. поезії «Біла книга коха­н­ня» (2008), серболужиц. поезії для дітей у пере­співах В. Лучука «Ластівка з Лужиці» (2010), укр. палін­дромії «У сузірʼї Рака» (2011; усі — Тернопіль). Твори Л. пере­кладені англ., білорус., латис., нім., польс., рос., серб., словац., франц., хорват. мовами.

Тв.: Сонетії. Л., 1996; Палін­дромони. Л., 1997; Тридцять три сонетії. Л., 1998; Сто одне щось. Л., 2002; Трохи білого світу. К., 2005; Велес — се лев. Т., 2008; Нове та давнє. Л., 2009; Дочка Ага­­сфера. Т., 2011.

Літ.: Нахлік Є. Карнавально-іро­­ніч­ний сонетарій Івана Лучука // Сучасність. 1997. № 12; Борисенко К. Сто одне щось, Івану Лучуку належноє // УС. 2002, 5–11 верес.; Феноменальне «щось» Іва­­на Лучука // Дзвін. 2003. Ч. 10.

Н. Л. Федорак

Завантажити статтю