Коробейченко Олександр Миколайович
КОРОБЕ́ЙЧЕНКО Олександр Миколайович (05(17). 03. 1900, Київ — 11. 04. 1971, Донецьк) — співак (драматичний тенор), педагог. Заслужений артист РРФСР (1939). Закінчив Музично-драматичний інститут у Києві (1924; клас В. Цвєткова). Відтоді виступав на оперних сценах Києва, Одеси, Харкова, Тифліса (нині Тбілісі), Баку, Свердловська (нині Єкатеринбург), Ленінграда (нині Санкт-Петербург) та інших міст колишніх СРСР. Гастролі на Далекому Сході, у Китаї, Кореї. Серед партнерів — З. Гайдай, А. Нежданова, Н. Шпіллер, П. Норцов. Значну популярність здобув у 1930–40-х роках. У Києві випущено серію поштівок із його зображенням (під час виконання різних партій). 1944–48 — соліст церковного хору Ісакіївського собору (Ленінград), 1948–60 — Сталінського (нині Донецьк) театру опери та балету. Поступово перейшов від лірико-драматичних партій до репертуару тенора-спінто. Вперше виконав партію Павла Власова («Мати» В. Желобинського, 1939, Малий оперний театр, Ленінград), а також на теренах СРСР — Калафа («Турандот» Дж. Пуччіні, 1926, м. Томськ, згодом м. Омськ, Новосибірськ; усі — РФ). У вокальній манері був відчутний вплив «неаполітанської школи» бельканто. Серед учнів — А. Соловʼяненко, В. Землянський, О. Кока. Давав приватні уроки Ю. Гуляєву. Образ К. відтворено у повісті С. Калиничева «Вызов судьбе» (К., 1985), а також у кінофільмі «Прелюдія долі», де в ролі Горбаченка (прообраз К.) знявся Є. Лебедєв (1984, режисер С. Лісецький, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Шуйський, Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Ленський, Герман, Андрій, Водемон («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Герцог, Манріко, Альфред, Радамес, Отелло («Ріґолетто», «Трубадур», «Травіата», «Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Маріо, Рудольф («Тоска», «Богема» Дж. Пуччіні), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Лоенґрін (однойм. опера Р. Ваґнера).
