Гайдай Зоя Михайлівна

ГАЙДА́Й Зоя Михайлівна (19. 05(01. 06). 1902, м. Тамбов, нині РФ — 21. 04. 1965, Київ) — співачка (ліричне сопрано), педагог. Дочка Михайла Петровича, сестра Михайла Михайловича Гайдаїв. Професор (1963). Народний артист СРСР (1944). Сталінcька премія (1941). 1-а премія 1-го Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців (Москва, 1933), Всеукр. конкурсу на краще виконання творів рад. композиторів (1937). Дит. роки пройшли в Житомирі. Початк. муз. освіту одержала під керівництвом батька. Співала в організованій ним на Волині хор. капелі (1919). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1927; кл. О. Муравйової). 1928–30, 1934–55 — солістка Київ., 1930– 34 — Харків. театрів опери та балету. За сумісн. 1947–65 викладала у Київ. консерваторії. 1928 дебютувала на Київ. опер. сцені у партії Ліу («Турандот» Дж. Пуччіні). Володіла рівним, міцним і водночас гнучким голосом широкого діапазону. У творчості Г. охоплено великий жанрово-стильовий діапазон, виконав. стиль відзначався «інструментальністю» співу, чистотою вокал. інтонації, бездоганним звуковеденням, чіткою дикцією, багатством динам. і тембрових відтінків, виразною мімікою, природністю і невимушеністю у передачі психол. змісту різних муз.-сценіч. образів — лірич., драм., трагедій., жанр.-гуморист. Найбільшої довершеності досягла в лірич. партіях. Завдяки вільному володінню верх. регістром виконувала партії колоратур. сопрано. У виконав. мистецтві дотримувалась принципів вокал. школи О. Муравйової, з якою підтримувала дружні і творчі стосунки, водночас продовжувала традиції М. Заньковецької, М. Садовського, П. Саксаганського. Г. властивий аналіт. підхід до виконуваних партій, вивчення літ. першоджерел, відповід. істор., етногр. матеріалів. У концерт. репертуарі — арії з опер та камерна вокал. класика укр., рос. та зх.-європ. композиторів (Л. ван Бетговен, В.-А. Моцарт, Ф. Шуберт, Ф. Ліст, М. Равель, Дж. Пуччіні, М. Глінка, М. Римський-Корсаков, М. Лисенко та ін.), укр., італ., іспан. нар. пісні, а також пісні з кінофільмів, які виконувала різними мовами. Гастролювала в Канаді, США, Ірані, Іраку, Китаї, Пакистані. Записала на платівки низку партій в операх укр. і зх.-європ. композиторів, камер. вокал. творів та укр. нар. пісень. Серед учнів — Л. Божко, Т. Поліщук, С. Данилюк та ін. У Києві, на будинку по вул. Пушкінська, № 20, де проживала співачка, встановлено мемор. дошку з барельєф. портретом Г. (1970, скульптори П. Кальницький і П. Остапенко). Її ім’ям у Києві названо вулицю. Збереглися портрети Г. роботи Г. Голуб (Київ. музей рос. мистецтва), М. Ярового, П. Волокидіна.

Рекомендована література

1. Савінов Б. Зоя Михайлівна Гайдай. К., 1941;
   Google Scholar Internet
2. Дорошенко Л. Зоя Михайлівна Гайдай. К., 1960;
   Google Scholar Internet
3. Тольба В. Маленькі нотатки про велику артистку // Музика. 1972. № 4;
   Google Scholar Internet
4. Гордійчук М. Слово про З. М. Гайдай // Там само. 1982. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю