ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ АВІАЦІ́ЙНО-РЕМО́НТНИЙ ЗАВО́Д — під­приємство, що спеціалізується на ремонті військових літаків та авіаційного обладна­н­ня. Створений 1939 на базі колишніх ангарів 6-ї ремонтної бази ВПС Польщі як 133-і Стаціонарні авіаційні майстерні, головним при­значе­н­ням яких було викона­н­ня від­новлювального ремонту авіаційної техніки, що екс­плуатувалася у західному регіоні СРСР. Ново­створене під­приємство використовувало частину матеріальної бази колишнього 6-го авіаційного полку ВПС Польщі, що до вересня 1939 пере­бував у Львові. Більшість приміщень містилася на Львівському аеро­дромі на Скнилівку. До літа 1941 майстерні налагодили ремонт трофейних польських літаків РВД-8, ПВС-26, П-11 та авіа­двигунів, а також радянських літаків По-2, винищувачів І-15, І-16, І-153, крім того, ремонтували автомобілі, трактори, мотоцикли. Із початку німецько-радянської війни під­роз­діл спочатку був еваку­йований до Полтави, а від 3 вересня 1941 до 26 жовтня 1944 роз­ташовувався у місті Кузнецьк Пензенської області (РФ). Після поверне­н­ня до Львова радянських військ у жовтні 1944 майстерні повернулися на старе місце базува­н­ня. 1941–45 під­приємство від­ремонтувало й від­правило на фронт 1287 літаків та 2820 авіа­двигунів, велику кількість приладів авіаційного озброє­н­ня та спеціального обладна­н­ня. Працівники 133-х майстерень ремонтували літаки-винищувачі ЛаГГ-3, Ла-5, Ла-7, МіГ-1, МіГ-3, Як-1, Як-7, Як-9, бомбардувальники СБ, ТБ-3, Ту-2, Пе-2, А-20 «Бостон», транс­порт­ні машини Лі-2, штурмовики Іл-2, легкі літаки По-2 та двигуни М-11, М-22, М-25, АШ-82, М-88, ВК-105. Крім того, упродовж листопада 1944 — травня 1945 у майстернях складали та ви­пробовували літаки Іл-10, які також пере­давали в бо­йові частини (загалом випущено 800 таких літаків і транс­порт­них машин С-47). У вересні 1946 майстерні було пере­йменовано у 272-у, а у травні 1947 — у 352-у Авіаційну ремонтну базу. У перші повоєн­ні роки під­приємство освоїло ремонт нових двигунів для Ла-7, Ту-2 — АШ-62 та АШ-82ФН, упродовж 1947–48, крім поршневих двигунів кон­струкції А. Швецова та М. Кузнецова, ремонтувало ре­активні двигуни РД-10 для Як-15, Як-17 та здійснювало середній і капітальний ремонт Як-3. У листопаді 1949 освоїло ремонт літаків Як-12, Іл-12, Іл-14, Ла-9, Ла-11, роз­почало виконувати пере­оснаще­н­ня транс­порт­них літаків у літаки-салони. 1 жовтня 1953 під­приємство отримало само­стійний статус і ще раз змінило назву на 117-й Авіаційно-ремонтний завод, який роз­почав ремонт ре­активних літаків і продовжив ремонт двигунів ВК-1, систем та вузлів для Іл-28, отримало льотно-ви­пробувальну станцію. Ви­значилася основна спеціалізація під­приємства — легкі фронтові винищувачі КБ імені А. Мікояна. Першим від­ремонтованим заводом ре­активного літака був винищувач МіГ-15. У 1953–79 тут ремонтували літаки МіГ-15, МіГ-17, МіГ-21 різних модифікацій, а також їхні двигуни, пере­обладнували МіГ-15 біс — у літаки-мішені М-15, МіГ-17ПФ — у М-17, МіГ-21ПФ — у М-21. Для потреб ДТСААФ здійснювався ремонт Як-18, Як-50, Як-52, а також їхніх двигунів. Часто виїзні бригади допомагали у ремонті вертольотів Мі-2, Мі-4 у Калинові та Черлянах. 1979 освоєно ремонт літаків МіГ-23 та МіГ-27 усіх модифікацій, 1983 роз­почали проводити ще й модернізацію МіГ-27. У 1989 завод від­ремонтував 10-тисячний ре­активний літак. У 1990-х рр. під­приємство освоїло ремонт літаків 4-го поколі­н­ня — насамперед МіГ-29 та його модифікацій. У лютому 1998 завод отримав статус державного під­приємства МО України як Львівський державний авіаційно-ремонтний завод у складі державного концерну «Укр­оборон­пром». На заводі ремонтують планери літака, його системи, агрегати, авіаційне озброє­н­ня, радіо- та електрон­не обладна­н­ня, прилади і системи електрон­ної навігації та системи екс­плуатаційного контролю; багато з приладів виготовляють без­посередньо на заводі. Високий рівень викона­н­ня робіт на під­приємстві гарантовано за­провадженою 1978 системою управлі­н­ня якістю, що від­повід­ає сучасним вимогам між­народного стандарту ISO 9001:2001. Між­народна фірма Бюро «Veritas» видала під­приємству спеціальний сертифікат від­повід­ності. Від 2009 на заводі здійснюють модифікацію літаків МіГ-29МУ-1 з роз­ширеними бо­йовими можливостями. Гео­графія між­народного спів­робітництва заводу охоплює понад 40 країн світу. Кількість працівників (2015) — 1000 осіб. Директор — О. Кравчук (від 2003).