ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т БЕЗ­ПЕ́КИ ЖИТ­ТЄДІЯ́ЛЬНОСТІ — вищий на­вчальний заклад. Під­порядк. Держ. службі України з над­звич. ситуацій. Веде свою історію від Київ. курсів удосконале­н­ня офіцер. складу пожеж. охорони МВС СРСР, засн. 1947. Від 1951 — Київ. курси під­готовки офіцер. складу воєнізов. пожеж. охорони МВС СРСР; від 1952 — Київ. пожежно-тех. училище МВС СРСР, яке 1954 пере­ведено до Львова й пере­йменов. у Львів. пожежно-тех. училище МВС СРСР (роз­міщене у колиш. приміщен­ні Будинку інвалідів, зведеного 1863); від 2001 — Львів. ін­ститут пожеж. без­пеки; від 2006 — сучасна назва. Нині у структурі Університету діють: Навч.-наук. ін­ститути цивіл. захисту і пожеж. та техноген. без­пеки, Ін­ститути психології і соц. захисту та післядиплом. освіти, Навч. пожежно-рятув. частина; Вище профес. училище, Ліцей цивіл. захисту; від­діли (обидва — Він­ниця): заоч. та ди­станц. навч., сприя­н­ня праце­влаштуван­ню студентів і випускників, логістики та менеджменту, вихов. роботи та соц. захисту, організації н.-д. діяльності. Заг. кількість курсантів і студентів — 2550 осіб. Навч.-вихов. процес забезпечують 210 викл., зокрема 27 д-рів н., проф., 107 канд. н., доц. Серед ві­домих науковців — Г. Васянович, П. Гащук, Е. Гуліда, М. Козяр, А. Кузик, М. Семерак, Р. Тацій. Напрями наук. дослідж.: вогнезахист буд. кон­струкцій, під­вище­н­ня протипожеж. захищеності обʼєктів за допомогою первин. засобів пожежогасі­н­ня, роз­робле­н­ня нових засобів і методів пожежогасі­н­ня, роз­робле­н­ня та ви­пробува­н­ня нових матеріалів для захис. одягу та взу­т­тя, гасі­н­ня лісових пожеж. Виходять ж. «Пожежна без­пека» (від 2002), «Вісник Львівського державного університету без­пеки жит­тєдіяльності» (від 2007). Соц. база: 3 навч. корпуси, 2 навч.-спорт. комплекси, 1 навч.-тренув. полігон, 2 гуртожитки. Перший нач. — В. Дронов, від 1999 ректор — М. Козяр.