Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАУКО́ВО- ДО́СЛІДНИЙ ІНСТИТУ́Т ЕПІДЕМІОЛО́ГІЇ ТА ГІГІЄ́НИ  — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми епідеміології та гігієни. Засн. 1940 як Львiв. сан.-бактерiол. інститут, від 1944 — НДІ епiдемiологiї, мiкро­бiологiї та гiгiєни, від 1964 — НДІ епiдемiологiї i мiкробiологiї. Від 1988 — сучасна назва. 1989 до нього приєднано Львів. НДІ туберкульозу. Підпорядк. МОЗ України. У структурі Інституту — 10 лаб. (трансмісив. вірус. інфекцій, ри­кетсій. інфекцій, дифтерії, епідеміології, сан. мікробіології, сан. токсикології, епідеміол.-дослід­ницька, екол. проблем людини, біохім., імунол.), відділ епідеміо­логії, клініки туберкульозу та не­специфіч. захворювань легень, відділ наук.-мед. інформації, консультативна спеціаліз. поліклініка фтизіопульмонол. профілю. В Інституті працюють 70 н. с., з них — 2 д-ри і 23 канд. н. Серед відомих учених — Р. Вайґль, Г. Мосінг, Г. Столмакова, Е. Турецька, К. Синяк, М. Климчук, І. Виноград, Є. Шабловська, І. Безкопильний, М. Максимович, В. Борис, Р. Кенс, Л. Миколишин, О. Костик. Основні напрями наук. досліджень: вивчення епi­демiологiї особливо небезпеч. iнфекц. захворювань, викликаних арбовiрусами, рикетсiями, хвороби Лайма та інфекц. хвороб, керованих засобами специфіч. профiлактики (дифтерiя, правець); моніторинг природ. та антропоген. екосистем для своєчас. виявлення змін, що можуть призвести до епізоотич. та епідеміч. ускладнень, погіршення епідеміол. ситуації; розроблення й удосконалення методів діагностики та профілактики особливо небезпеч. і керованих інфекцій; встановлення мікробіол. особливостей мікроценозу слиз. оболонок організму людини внаслідок дії різних чинників довкілля та розроблення методів їхньої корекції; вивчення епідеміол., клін., імунол., біохім. особливостей туберкульозу при впровадженні ДОТС-стратегії та неспецифiч. захворювань ле­гень; визначення екзо-, ендоген. факторiв ризику та зако­номiрностей зв’язку стану здо­ров’я населення з дією на організм антропотехноген. чинників; обґрунтування методол. пiдхо­дiв до нормування окремих хiм. сполук та їхніх комбiнацiй у ґрунтi, атмосфер. повітрі та водоймах; оптимізація методології сан.-епідеміол. експертизи хім. сировини та продукції, яку використовують у соц.-екон. сфері держави та протидія біотероризму. В НДІ функціонують 3 наук.-метод. центри: з вивчення проблем іксодових кліщ. бореліозів; кліщ. вірус. енцефаліту та природновогнищевих хвороб арбовірус. етіології; рикетсій. інфекцій. Як гол. наук. установа Держ. сан.-епідеміол. служби України з питань епідеміології туберкульозу (від 2004) координує розроблен­ня нормат.-правових документів з епідеміології захворювання, надає консультативну та наук.-метод. допомогу закладам охо­рони здоров’я у вирішенні склад. питань. Перший дир. — С. Терехов (до 1941), нині — О. Тарасюк (від 2004).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю