Львівський науково-дослідник інститут судових експертиз
Визначення і загальна характеристика
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАУКО́ВО- ДО́СЛІДНИЙ ІНСТИТУ́Т СУДО́ВИХ ЕКСПЕРТИ́З — науково-дослідна установа у галузі судових експертиз. Підпорядк. Мін-ву юстиції України. Засн. 1968 як Львів. відділ. Київ. НДІ судових експертиз, від 1995 — сучасна назва. Нині у структурі Інституту діють лаб. криміналіст. дослідж. (відділи почеркозн. і тех. дослідж. документів, трасології і балістики, дослідж. об’єктів інформ. технологій), інж.-тех. дослідж. (відділи автотех. дослідж., буд.-тех. дослідж., сектор залізнично-транспорт. дослідж.), спец. дослідж. (відділ екон. дослідж., сектор товарозн. дослідж.), відділ дослідж. матеріалів, речовин та виробів, Волин. відділ. у Луцьку (сектори інж.-тех. дослідж., екон. та товарозн. дослідж.). Співроб. виконують судово-почеркозн. та авторозн., відеозвукозапису, трасол., баліст., матеріалів, речовин та виробів, інж.-транспортні, буд.-тех., земельно-тех., комп’ютерно-тех., автотоварозн., екон., психол. експертизи, експертизи у сфері інтелектуал. власності, а також тех. дослідж. документів і цінних паперів. Інститут — єдина в Україні спеціалізов. експертна установа, що здійснює залізнично-транспортні експертизи. Працюють 97 осіб, зокрема 11 канд. н. Серед відомих науковців — Е. Сокол (розробив основи та методологію судової залізнично-транспорт. експертизи), Ю. Ярослав (запропонував методику виявлення відбитків пальців рук людини методом вакуум. напилення), І. Струк (співрозробник судової фоноскоп. експертизи на тер. колиш. СРСР). Перший дир. — Ю. Ярослав (1995–98), від 2007 — О. Курильова.