Львівський національний аграрний університет

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ АГРА́РНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т  — вищий навчальний заклад, що готує фахівців для агропромислового комплексу. Засн. 1856 у Дублянах (нині місто Жовків. р-ну Львів. обл.) з ініціативи Галиц. госп. товариства як Рільн. школа. 1878 вона стала держ., а 1880 — вищим навч. закладом. 1901 ре­організ. в академію, яка 1919 увійшла до складу Львів. політехніки як рільн.-ліс. ф-т. Від 1942 заклад продовжив діяльність як Держ. фахові с.-г. курси. Від 1946 — Львів. с.-г. інститут, від 1996 — держ. аграр. університет. 2008 надано статус національного. У структурі Університету — 5 факультетів (агротехнологій і екології, будівництва та архітектури, екон., землевпоряд., механіки та енергетики), Навч.-наук. інститут заоч. та післядиплом. освіти. При Університеті діють Екол. (Львів), Вишнян. (Городоцент р-ну), Золочів. (с. Новоселище Золочів. р-ну), Cтрий. (усі — Львів. обл.), Горохів. (Волин. обл.), Івано-Фр., Тлумац. (Івано-Фр. обл.), Чернів. коледжі. Функціонують музеї С. Бандери та історії Університету. Навч.-вихов. процес забезпечують 37 каф., на яких працюють 57 д-рів н., проф. та бл. 350 канд. н., доц. Серед відомих учених — П. Березівський, В. Влох, С. Вовк, В. Галанець, Д. Гнаткович, Ф. Горбонос, Ю. Губені, Г. Западнюк, Г. Кияк, В. Лихочвор, Т. Магазинщиков, М. Сту­пень, І. Тимошенко, Г. Черевко, О. Шулейкін. Співроб. закладу обґрунтували напрями ефектив. функціонування природ. компонентів агроекосистем зх. регіону України за умов антропоген. навантаження, а також теор.-методол. та прикладні аспекти соц.-екон. розвитку сільс. територій; розробили проекти систем комплекс. енергозабезпечення автоном. споживача відновлюваними джерелами енергії, ресурсоощадні технології вирощування озимих зерн., тех., овоч. коренеплідних і енер­гет. культур для зх. регіону Укра­їни, а також ефективні системи удобрення в польових сівозмінах із продуктивністю 8–9 т/га зерн. одиниць на основі розширеного відтворення родючості ґрунтів; вивели низку сортів картоплі (Західна, Воля, Ліщина, Пишна, Дублянська ювілейна, Спокуса), озимого час­нику (Спас, Лідер, Лідія), корм. буряків (Галицькі), топінамбура (Львівський), суниці садової (Боженка, Зоня), ріпаку озимого (Володар), салату (Дуболистий); запропонували ефективну систему годівлі великої рогатої худоби і птиці з використанням високоенергет. кормів, АСК технол. процесом машин. доїння корів із використанням електрон. пульсатора попарної дії та енергоощад. вакуум. насоса, технол. модуль для отримання олії з насіння олій. культур методом холод. пресування. В Університеті навч. понад 10 тис. студентів. Видає «Вісник Львівського національного аграрного університету» (від 1998; див. «Вісник Львівського держав­ного аграрного університету»), ж. «Агробіологія та екологія» (від 2002), «Аграрна економіка» (від 2007), «Проблеми землеустрою» (від 2014); щоріч. каталог інновац. розробок «Вчені Львівського національного аграрного уні­верситету — виробництву» (від 2000). Соц. база ВНЗу: 10 корпусів, 7 гуртожитків, 2 спорткомплекси, база відпочинку. Пер­ший дир. — Е. Лельовський (1856), від 1998 ректор — В. Снітинський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю