Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького
ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ВЕТЕРИНА́РНОЇ МЕДИЦИ́НИ ТА БІОТЕХНОЛО́ГІЙ iм. С. Ґжицького — вищий навчальний заклад. Історія Університету сягає 1457, коли у Львові засн. цехову школу коновальства і кування коней (від 1425 діяли ковал. та сідляр. цехи), навч. у якій здійснювалося лат. мовою і тривало 6 р. 1784 створ. каф. ветеринарії на мед. факультеті Львів. університету (перший зав. — Ю. Хмель). 1881 відкрито вет. школу (повна офіц. назва — Цісар.-королів. вет. школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин; перший дир. — П. Зайфман; мала навч. корпус, клініки-стайні, прозекторій, кузню), 1897 їй надано статус академії (перший ректор — Й. Шпільман). 1922–39 та 1992–2003 — Львів. академія вет. медицини, 1939–53 — Львів. вет., 1953–92 — зоовет. інститут, під час 2-ї світової війни заклад мав статус фахових курсів. 1994 присвоєно ім’я С. Ґжицького, 2003 надано статус національного. Від 2007 — сучасна назва. Функціонують 6 факультетів (вет. медицини, біол.-технол., харч. технологій та екології, економіки та менеджменту, доуніверситет. освіти та підготовки молодших спеціалістів, заоч. освіти), Інститут післядиплом. освіти і перепідготовки кадрів АПК, а також 6 НДІ (біоекол. моніторингу; біотехнол. основ підвищення продуктивності тварин; скотарства, конярства та імуногенетики; фізіології та екоімунології тварин і птиці; менеджменту та інформ. технологій; іхтіопатології, інтродукції та інтенсив. технологій у рибництві). В Університеті діє низка музеїв: анатом., патол.-анатом., кормів, підков, мікол.-ботан., вовни, зоол., історії Університету, Мемор. кабінет-музей С. Ґжицького. Навч.-вихов. процес забезпечують 38 каф., на яких працюють 350 викл., зокрема 53 д-ри н., проф. та 230 канд. н., доцент, 2 чл.-кор. НААНУ. Серед відомих учених — С. Круліковський, З. Марковський, П. Кретович, Т. Голобут, С. Ґжицький, І. Головацький, В. Морачевський, А.-Я. Клісецький, В. Кульчицький, Д. Василенко, С. Стояновський, Т. Ольбріхт, К. Щудловський, І. Чинченко, Р.-І. Кравців. Навч. понад 6 тис. студентів. Наукові дослідження: фізіологія людини і тварин, вет. акушерство і біотехнології відтворення, вет. санітарія й гігієна, вет.-сан. експертиза, вет. фармакологія та токсикологія, годівля тварин і технологія кормів, розведення й селекція тварин, виробництво і перероблення продукції тваринництва, рибне госп-во й аквакультура, екологія, охорона довкілля та збаланс. природокористування. Університет має 59 філій каф. на виробництві та в н.-д. установах, на його базі організовано навч.-наук. вироб. центри «Давидівський» та «Комарнівський», навч.-наук. вироб. комплекс «Зооветеринарія і біотехнологія», у складі якого — 2 НДІ, центри і лаб. НААНУ, 12 ВНЗів 1–2-го рівнів акредитації, 2 ліцеї, г-зія, 2 заг.-осв. школи та 2 наук.-вироб. центри, Рожищен. коледж (Волин. обл.). Видає ж. «Сільський господар» (від 1996), «Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького» (від 1998). Має 4 гуртожитки, спорткомплекс, базу відпочинку в смт Східниця (Борислав. міськради Львів. обл.). Нині ректор — В. Стибель (від 2014).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Заклади освіти 
