Розмір шрифту

A

Львівський таємний український університет

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ТАЄ́МНИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — символічна назва офіційно не зареєстрованого польською владою вищого на­вчального закладу. Діяв на громад. засадах від вересня 1921 до кін. 1925. Засн. у липні 1921 на зʼ­їзді укр. студентства з ініціативи НТШ, Товариства укр. наук. викладів ім. П. Могили, Ставропігій. ін­ституту на базі діючих від вересня 1919 укр. університет. курсів. Їхня поява зумовлена актив. полонізацією Львів. університету й політех. ін­ституту, зокрема 14 серпня 1919 ректор Львів. університету видав наказ, згідно з яким записатися на навч. міг лише той, хто ви­знав себе польс. громадянином і про­йшов військ. службу (водночас закрито усі укр. каф. і звільнено проф.-українців). Кер-во справами Л. т. у. у. здійснював сенат, матеріал. допомогу надавали укр. екон. установи й емі­гранти. Заня­т­тя проводили у приміще­н­нях НТШ, товариства «Просвіта», Нац. музею у Львові, під­валах собору св. Юра, закладах «Рідної школи», на квартирах викл. і студентів. Первісно організов. філос., юрид. і мед. від­діли, згодом роз­почав роботу тех. (заг. кількість каф. — 58). На філос. і юрид. ф-тах навч. роз­рах. на 4 р., на мед. — на 2 р., після чого студенти-медики продовжували студії у Відні та Празі. 1922 тех. від­діл пере­творено в Укр. високу політех. школу. На той час в Університеті було 1028 студентів і 230 вільних слухачів. Діяли Укр. студент. союз, Академ. громада, Кра­йова студент. рада, Мед. громада, Гурток правників та ін. Гурток істориків видавав ж. «Історичний вісник». Серед викл. — І. Крипʼякевич, М. Кордуба, І. Куровець, К. Студинський, М. Возняк, Ф. Колес­са, С. Шухевич, С. Балей. Ректори — В. Щурат, М. Панчишин, М. Чайковський, Є. Давидяк. 1922 сенат Л. т. у. у. звернувся до Ліги Націй із проха­н­ням про захист від пере­слідувань студентів і професури з боку польс. влади, яка обіцяла від­крити на тер. Галичини укр. університет, однак натомість посилила ре­пресії. Через пере­слідува­н­ня, не­стачу коштів, заборону службовцям держ. установ викладати у нелегал. університеті, без­успішність спроб його заре­єструвати, дис­кримінацію у праце­влаштуван­ні випускників (дипломи не ви­знавали у Польщі, хоча ви­знавали у Німеч­чині та Чехо-Словач­чині) Л. т. у. у. припинив існува­н­ня після першого випуску. З тих само причин закрито й Укр. високу політех. школу.

Літ.: Кислий В. М. Українські високі школи у Львові і студентський рух у Західній Україні у І половині 20-х років ХХ столі­т­тя. Л., 1991; Хобзей П. Таємний університет у Львові // Наука і культура. Вип. 25. К., 1991; Мудрий В. Змага­н­ня за українські університети в Галичині. Л.; Нью-Йорк, 1999; Мудрий М. В обі­ймах політики: Український таємний університет у Львові, 1921–1925 роки (до 90-річчя від дня створе­н­ня) // Вісн. НТШ. 2011. № 46.

В. М. Качмар

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Заклади освіти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59678
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
222
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Львівський таємний український університет / В. М. Качмар // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59678.

Lvivskyi taiemnyi ukrainskyi universytet / V. M. Kachmar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59678.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору